Щастя. Що ж воно таке? У кожного воно свойи. Може багатство, золото, найдорожчі скарбри всесвіту, чи може здорова родина, щаслива мати, маленька сестричка чи братик, чотирилапий друг. Тут складно сказати що ж насправді собою являйи щастя. Людина сама вирішуйи та обирайи що для неї щастя а що ні. Отже ми можемо зробити висновок що кожна людина - коваль свого щастя. За неї ніхто нічого не може вирішувати...
Казка про префікси Була собі країна Українська мова. У ній було дуже багато слів. Кожен з них виконував певну роботу. Одні слова називали предмет, інші – вказували на його ознаку. Були такі слова, що називали дію предмета, а ще інші вміли зв’язувати слова у речення. Також в українській мові жили префікси, які вміли утворювати нові слова. Вони завжди знали перед коренем якого слова стати. Префікси виконували важливу роботу, вміли змінити слово. Префікси жили у дружбі і злагоді. Але одного разу між префіксами з – і с – виникла суперечка. Кожен з них думав, що він важливіший за свого брата. Вони наввипередки почали ставати перед коренем кожного слова. Почався у країні великий безлад. І тому королева Грамотійка розсудила їх так. Префікс с – стає перед буквами к, п , т, ф, х, а префікс з- стає перед іншими буквами. З того часу запанувала в Українській мові гармонія.
Уауауауауаа! Бджола мала, а й та працює.Без діла жить — тільки небо коптить.Без діла слабіє сила.Без охоти нема роботи.Без роботи день роком стає.Без сокири не тесляр — без голки не кравець.Без труда нема плода.Будеш трудиться — будеш кормиться.Губами говори, а руками роби!Де руки й охота, там скора робота.Для нашого Федота не страшна робота.Діло майстра величає!Добре діло утіха, коли ділові не поміха.Добре роби — добре й буде!Добрий початок — половина діла.Добра пряха на скіпку напряде.Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!За один раз не зітнеш дерева враз.Заклопотався, як квочка коло курчат.Зароблена копійка краща за крадений карбованець.Кожна птичка своїм носиком живе.Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.Коли почав орати, то у сопілку не грати!Лежачого хліба ніде нема.Маленька праця краща за велике безділля.На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.На охочого робочого діло найдеться.Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.Не дивись на чоловіка, а на його діло.Не кайся рано встати, а кайся довго спати.Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.Не одежа красить людину, а добрі діла.Не святі горшки ліплять, а прості люди.Не сокира теше, а чоловік.Недаром говориться, що діло майстра боїться.Печені голуби не летять до губи.Під лежачий камінь вода не тече.Поки не упріти, поти не уміти.По роботі пізнати майстра.Праця чоловіка годує, а лінь марнує.Працює, як чорний віл.Працюй, як коняка, а їж, як собака.Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.Рання пташка росу оббиває.Роби до поту, а їж в охоту!Робить, як чорний віл.Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.Старається, як мурашка.Того руки не болять, що уміють.Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.Труд чоловіка кормить.Трудова копійка годує довіку.Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.Хто багато робив, той і багато знає.Хто в роботі, той і в турботі.Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.Хто робить кревно, той ходить певно.Хто що вміє, то і діє.Хто що знає, тим і хліб заробляє.Чесне діло роби сміло!Щира праця мозолева.Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.Як без діла сидіти, то можна одубіти.Як дбаєш, так і маєш.Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
Отже ми можемо зробити висновок що кожна людина - коваль свого щастя. За неї ніхто нічого не може вирішувати...