ответ:
объяснение:
хортиця розкинула свої володиня посеред вод дніпра символізуе волю укр народу.острів був колискою запор січі острів скелями порогами та мілк островами та нестримна стехія води .так от з чого писа т.г.шевченко-реве та стогне дніп широк.це найбильш острів на дніпрі різноманітність степів лісів геолог памяток.голов принад острова є святілище якому 4000 років його згадував в нотатках констяянтин багряднородний.острів завдовжки 12 км на півночі 3 стовпи: диван похилий та середний(название столбов)важають що це ворота у хортицю.перш скели уподоб альпіністи завижк 35 метр у півд напрямку скелі поступово переходять у плавневу красв і степ.у 16 ст там були війск табори (січі)козаки були воюючимі християнами був збудованій верф де козаки збудували флотилию,у музеї є комплекс запор січі де відтворені споруди дома сараї козацькі укріпленяя ,південно сході кіний театр- проводили кінні спектакліюна теретор музею можна побачити козак укріплення зброю гроші гармат.стародав кургани,сківські плити.на острові є столітння дика груша старі дуби татарські клени усі разом налічуюють десь 960 видів 30 видів тварин косулі лисиці і майже 120 видів птахів,відвідавши хортицю ви перенесетесь у часі до словян і переконаєтесь що козацькому роду нема переводу
1 твір:
зима. царство снiгу i морозу. одна з його найчарiвнiших картин — це зимовий ранок. як гарно прокинутися вранцi й вiдчути початок нового зимового дня! прокинешся, скочиш зi свого лiжка, пiдбiжиш до вiконця — i твої очi вiдразу ж заслiплює океан кришталево-чистого снiгу. вiн, наче дорога матерiя, блищить i переливається пiд скупими променями зимового сонця.
дерева надворi теж у важкому дорогому вбраннi. пишно й водночас якось таємничо стоять вони, сповитi бiлою пухкою тканиною. на гiлках деяких дерев розвiшано годiвнички. снiгурi, горобцi та iншi птахи прилiтають туди пiдгодуватися. приємно i весело спостерiгати за галасли вою метушнею птахiв!
вранцi може пiти снiг. iнодi вiн густий, пухнастий, а ще вiн може ледь яскриться на сонцi. тодi здається, що з неба сиплеться легке i майже непомiтне срiбло — й увесь ранок через це набуває урочистостi. дуже приємно бути надворi зимового ранку, дихати його чистим морозним повiтрям!
2 твір:
морозне сонечко тільки но піднялось на блакитному чистому небі , а вже прудкі пташки вишукують собі поживи під м'яким і пухнастим снігом. дерева стоять у снігу, немов яблуні в цвіту. білі-білі. і тільки де-не-де видніються червоні кетяги горобини. таємниче стоять ялини, закутані в теплу білу шубу зі снігу. шосе вже скинуло з себе білосніжний наряд, і здається, що дорога чорної змією звивається між високими будинками в білосніжних шапках. незважаючи на ранню годину, люди кудись поспішають, залишаючи на снігу ланцюжки своїх слідів, які переплелися між собою.
я люблю такі зимові ранки, вони дарують мені натхнення.
