. Визначте рядок, у якому всі словосполучення відносяться до одного типу зв’язку між головним і залежним словом(узгодження, керування чи прилягання):
а) виконати завдання, широкий степ, спати допізна, уважний учень;
б) сидіти за столом, облік активів, перший у ряду, кришталева ваза;
в) подякувати за привітання, погодити разом, викуваний із чавуну, діставши з полиці;
г) клацати зубами, розкішне волосся, масивне підґрунтя, одягатися швидко;
Объяснение:
. Визначте рядок, у якому всі словосполучення відносяться до одного типу зв’язку між головним і залежним словом(узгодження, керування чи прилягання):
а) виконати завдання, широкий степ, спати допізна, уважний учень;
б) сидіти за столом, облік активів, перший у ряду, кришталева ваза;
в) подякувати за привітання, погодити разом, викуваний із чавуну, діставши з полиці;
г) клацати зубами, розкішне волосся, масивне підґрунтя, одягатися швидко;
1 - Г
2 - Ґ
3 - 1
4 - В
Объяснение:
1 - спільний приголосний [з]
2 - перестрибнути -стрибнути;
поїсти - їсти;
зійти - йти;
вимити - мити;
обговорити - говорити.
3 - сумнів викликав лише санаторій
Іменник другої відміни санаторій за своїм походженням є запозиченим. Можемо згадати латинське дієслово "санація", Що позначає лікарський нагляд, і слово "санування" - Своєчасне лікування захворювань порожнини рота.
Тому в морфемному складі цього іменника виділимо значущі частини: санаторій- корінь, нульове закінчення, як у слова чоловічого роду другої відміни.
Нульове закінчення проявляється при зміні слова за відмінками або числам: немає санаторій-а (я = йа), дам санаторій-у (ю = йу) і т. д.
4 - Дієприкме́тник (лат. participium, від participō — «беру участь») — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники). Наприклад: за́мкнений, напи́саний, наро́джений, пожо́вклий, посиві́лий.
Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.
Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.