- Привіт, як тебе звати?
- Ти хто? Чому ти мені пишеш?
- Я новенький, зі твоєї школи.
- Чому я тебе не бачила(в)?
- Я завтра прийду в школу, побачиш.
- Добре, тоді розкажи щось про себе.
- Мене звати Сергій, а тебе як звати?
- Мене звати ( Ім'я ). Скільки тобі років? Де ти проживаєш?
- Мені 13 років, проживаю я в ( місті/селі ) - ( Назва ).
- Чому ти перейшов в нашу школу?
- Тому що, мені та школа не сподобалась, вона була дуже жорстока.
- А чому ти раніше не пішов навчатися в другу школу?
- Я думав, що мені там буде не жорстоко. І продовжив навчатися далі.
- З тебе там глузували?
- Так, вони з мене глузували, обзивали і били.
- Добре, дякую що, розказав про себе, але мені час іти спати.
- Бувай, завтра побачиш мене у школі, пограємо разом?
- Ну добре, бувай.
Вишиванки, рушники, образи, вінки, вербові гілки, маківки, підкови, писанки – українські обереги. Колись вони були в кожній оселі.
У нашій сім'ї є вишиті рушники. Гарний рушник на добру долю стелили моїм батькам на весіллі. У спальні висить образ. Його теж дбайливо огортає невеликий вишитий рушник. Давня традиція носити вишиванки живе у моїй сім'ї. Квітковий вінок з кольоровими стрічками доповнює мій український стрій. Його одягаю на свята, урочисті концерти та виступи. Освячена за тиждень до Великодня верба дбайливо зберігається в нашій оселі. Вона захищає від лиха та грози. Маківки освячені на Маковея – це символ достатку. Він має бути в кожній родині. Писанки – чудовий символ відродження та життя. Без них не обходиться Великдень. Ми з бабусею напередодні свята теж розписуємо писанки.
Такі обереги ми зберігаємо у своїй родині.