Край моря, сонце золотить, укритілісом гори. Чудово блищало небо, засіяне зорями. У саду стояв чималий будинок, укритий шифером, оздоблений орнаментом. Вечір був м який, теплий, густо настоянний на степових пахощах. Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур яні. Степ, оповитий тишею, дихав пахощами росяних трав. Вітром збите, котиться вересневе листя. Біля хати сіріли скопані грядки, від воріт до порога вела стежечка. Крива, похилена хатинка, з чорною стріхою і білими стінами,стояла поміж закинутих, із забитими вікнами осель. Маю надію, що до правильно)
- І тобі привіт, друже. Як ся маєш?
- Добре, мабуть, і в тебе справи непогані?
- Дійсно.
- От і добре! Я, ось, на рибалку збирався. Ти не проти піти зі мною?
- Звісно, не проти. Зараз тільки візьму необхідний інвентар... До речі, як там справи в Кирилівці?
- Та нічого нового.
- ... А як твоя поїздка до Єгипту? До речі, це скільки коштує?
- Та як-як. З'їздив - непогано. Ціна розумна.
- Розумна?
- Ну, так. Майже задарма. Пощастило.
- Ну, що ж. Пішли риб ловити.