Утворіть із кожної пари речень одне, ускладнене дієприкметниковий зворот. підкресліть головні й другорядні члени речення.
1. троянда усміхається сонцю, шовковими пелюстками. вони розтулені назустріч теплу й сонцю.
2. яблуні посхиляли гілля до землі. воно обтяжене медовими запашними .
3. хмари здавалися важкими й суворими. вони нависли над обрієм.
4. прометей подолав нелегкий шлях від темряви до світла. його прикували до скелі.
Скакав якось горобчик маленький по снігу - веселий,пісню наспівує.Аж раптом на ньго вовк як кинется! Злякалося пташеня,полетіло,як змогло,не високо,літати як слідує ще не навчилося.Наздогнав вовк бідолашного горобчика та за крильце - хвать! - і поранив.побігло птпшеня по снігу,а вовк уже близько,от-от і зараз схопить. Раптом трапилася горобчикові на дорозі горобина - велика,росла,і ягідок повно.
- Куди ж ті так біжиш,горобчику? - запитала вона.
Горнобчик і каже:
- Я,матінько-горобино,від вовка лютого тікаю! Та крильце моє...
Не встиг горобчик доказати,аж тут вовк уже наздогнав.Горобина його як вдарить гілкою,що у того й сльози з очей.Він кинувся на ненависну горобину,а та як почала його бити гілками,що ой леле! Вицарапала його усього,а той зо страху й втік.
І тоді добра горобина почала подгодовувати бідне пташеня до самої весни,піклувалася про нього,наче про синочка свого,а коли те одужало,то подякувало воно горобині та й полетіло до родичів.
- І щоб я робив без тебе? - сказав наостанок горобець горобині. - Помер би,мабуть...