Схотілося півнику на ковзанах кататися.А деж їх узяти спитав півник?Тут да нього обізвалась курка (імя).Ковзани у магазині продаються.І півник зразу побіг до магазину ROZETKA.Повернувся з порожніми руками і почав плакати.Підійшла до нього курка і каже ну що де ковзани.Він відповів у магазині. Ачогож не купив.Грошей нема і що робити сказав півник.Знаю є ідея потрібно гроші заробити.І пішов півник на роботу до старого пекаря.Робив він перший день,другий,третій а так і нічого не заробив.Засмутився півник і пішов до рибалки.Там теж перший день,другий,третій теж нічого не заробив.І вирішив він зробити свої ковзани зробив пішов на лід ПРОЛОМИВСЯ , захворів бідний .Ось і Казочці кінець а хто слухав молодець.
Мова – це великий дар природи, розвинутий i вдосконалений за тисячолiття з того часу, як людина стала людиною.(Кiндрат Крапива)
Хто не любить своєï рiдноï мови, солодких святих звукiв свого дитинства, не заслуговує на iм’я людини.( Й. Г. Гердер)
Мова – це не просто б спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.(Олесь Гончар)
Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає [Х.Арце].
Мова – це великий дар природи, розвинутий i вдосконалений за тисячолiття з того часу, як людина стала людиною.(Кiндрат Крапива)
Хто не любить своєï рiдноï мови, солодких святих звукiв свого дитинства, не заслуговує на iм’я людини.( Й. Г. Гердер)
Мова – це не просто б спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.(Олесь Гончар)
Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає [Х.Арце].
