Одного жаркого дня прогулювався лісом їжачок , та й зустрів лисичку , яка дуже ненавидила його . Та й вирішив потоваришувати з наю . Каже їй : -Добрий день лисичко ; -Добрий день їжачку ; - Як в тебе справи ? ; - Їжачку , давай потім порозмовляєм , я краще піду пообідаю . Відказала лисичка . Засмутився їжачок , та й пішов далі . Через декілька днів їжачок збирав грибочки , і чує , що хтось кличе на до Він відразу побіг на до лисичці , й врятував її від пастки . Тоді лисичка зрозуміла , що справжні друзі пізнаються в біді .
1.Ідуть од шахти шахтарі, а даль така широка та іскриста Там, де рум’яна стежка од зорі Біжить в село, що стало уже містом (В. Сосюра) 2.Грає листя на веснянім сонці, а в душі печаль, як небеса; він росте й співає яворонці, і згорає від сльози роса (Д. Павличко) 3.Коли вона проснулась, на столі вже горіла свічка,в кімнаті нікого не було, у чорні смолисті вікна дріботів дощ… (О. Гончар) 4.Золота порохівниця місяця, вистромившись із-за могил, порошила трави голубим пилом, і здавалось козакові, що там, у степу, ворушиться щось, іржуть чиїськоні, і вже не рокотання бандур чути звідти, а ледве вловимий передзвін шабель [чути], і не сиділося старому, не їлася йомусаламата, свербіла рука до шаблюки, до бою кликало серце (Г. Тютюнник)
