Кома у простому реченні ставиться:
Між однорідними членами речення, які не з’єднані сполучниками.
Між однорідними членами речення, які з’єднані двома або більше однаковими сполучниками: і...і, ні...ні, чи...чи, або...або.
Між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: а, але, однак, проте, зате, так.
Перед словами а саме, як-от, як та інші.
Для виділення звертань і пов’язаних з ними слів.
Кома у складному реченні ставиться:
Для відокремлення речень, що входять до складу складносурядного речення.
Для відокремлення речень, що входять до безсполучникового складного речення.
Для відокремлення речень, що входять до складного речення з безсполучниковим і сурядним зв’язком.
Для відокремленя підрядних речень від головних у складнопідрядному реченні.
Для відокремлення речень, що об’єднуються в складне речення за до повторюваних сполучників і...і, ні...ні, або...або, то...то, чи...чи та ін.
Крапка з комою ставиться:
Між реченнями, що входять до складного безсполучникового речення, коли вони поширені або всередині їх є розділові знаки.
Між поширеними однорідними членами речення і особливо якщо в середині хоч би одного з них є коми.
Між реченнями – частинами складносурядного речення, які зв’язані сполучниками а, але, проте, однак, все ж таки, коли вони мають значний обсяг або всередині їх є кома.
Двокрапка ставиться:
+
Після узагальнюючих слів, перед однорідними членами речення.
Між двома речення в складному безсполучниковому реченні, якщо друге речення розкриває зміст першого або вказує на причину того, про що йдеться в першому реченні.
Тире ставиться:
Між підметом і присудком, коли присудок виражений іменником у називному відмінку, а дієслова-зв’язки немає.
Між підметом і присудком, якщо один з цих членів виражений інфінітивом.
Перед словами це, ось, значить, якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується за до цих слів до підмета.
На місці пропущеного члена речення, переважно присудка.
Перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення.
1. До якої форми дієслова належать слова?
Заготовлений, вирішений, зшитий.
Г дієприслівники минулого часу.
2. Прислівниками є всі слова в рядку:
Г ледве, красиво, учора.
3. У якому рядку не з усіма словами написано правильно?
В не зникла, некрасивий, ненаписаний учнем твір;
4. Виділене слово є сполучником, його слід писати разом у реченні:
В Учень розповів товаришам про/те, як відпочивав улітку.
5. Одну літеру н слід писати в усіх словах у рядку:
Г страше..о, пісе..ий, ра..ій.
6. Не з усіма дієприслівниками слід писати разом у рядку:
Г не/добачаючи, не/просячи;
7. З формою іменника в родовому відмінку вжито прийменник у рядку:
В поза нормою;
8. Через дефіс слід писати всі прислівники в рядку:
Б по/українськи, казна/коли, з/краю/в/край;
9. У якому рядку всі прислівники слід писати разом?
Г до/пізна, по/моєму, на/певно.
10. Прийменник у слід ужити в рядку:
В підтримати (в, у) хвилюючий момент;
Объяснение:
Існує таке поняття краси, суть якого в тому, що справжня краса людини – внутрішня, тобто її гарні риси характеру та вчинки. Події життя також вважаються красивими чи ні по шкалі моральності.
Краса, красивий, прекрасний, окраса – усі ці слова походять від одного кореня, а спільне у їхньому значенні – ознака особливості, що привертає увагу людини та змушує виділяти з-поміж решти оточуючого світу. На мою думку, справжня краса – це не якісь стандарти того, як має виглядати людина або річ, це те, що радує людську душу, що робить певну людину чи момент життя особливим для когось.
Краса оточує нас усюди. Кожний крихітний прояв життя, що змушує серце замирати або навпаки шалено прискорювати биття, - неповторний, особливий. Полум’я сонця, що сідає за обрій, звук голосу, дорога в незнайомій місцевості, музика, випадковий погляд