Інколи люди задають собі різні запитання. Одне з них «Навіщо нам знати історію свого народу?» .На мою думку, історія нам ніколи не завадить.По-перше, якщо б ми не знали історії,можливо, у нас би ніколи не було Різдва або інших важливих свят. Ще із давнини до наших часів дійшли дуже цікаві звичаї та обряди,якими лиди користуються і зараз. Один із них-це дідух на святковому столі,який є оберегом на цілий рік. Люди вірять якщо дотримуватись цього звичаю цілий рік буде багатим та успішним.По-друге, подоружуючи Україною ми завжди будемо знати коли і за яких обставим збудовано те чи інше місто. Історія його винекниння може бути дуже ціуавою та захоплюючою.Отож, потрібно хоч трішки знати історію свого краю. Аби наступні покоління теж знали яка багата наша Україна.
1. Виділені слова є омонімами в рядку: Б) часу не ГАЙ — зелений ГАЙ (омоформи)
2. Виділене слово вжито в невластивому йому значенні в реченні: В) Дві книжки ПРИСУТНІ в кабінеті.
3. Однакова кількість звуків і літер у кожному слові рядка: А) ялтинський, щирість, земля
4. Виділені слова в реченні є такою частиною мови: 1) ліс – А) іменник 2) і – Є) сполучник
5. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні: Г) ЯКБИ не було мрії, праця втратила б свою привабливість (В. Сухомлинський).
6.* Виділене слово є додатком у реченні: Д) Розгубив деревій свої КВІТИ останні (Г.Овсієнко).
7. Орфографічну помилку допущено в слові: Д) в перше (правильно разом: вперше)
8. Складним у тексті є речення: Д) п'яте. (5) Бо хіба може порядний син забути свою матір, свій дім, у якому вперше глянув на світ? (І. Цюпа).
9. Приклад до кожного випадку вживання тире 1) між підметом і присудком: А) Стежки — то свідки дідового краю (О.Довгоп'ят). 2) на місці пропущеного члена речення Д) 3 ніжної душі — слово ніжне й запашне... (І.Вихованець). 3) між частинами складного речення: В) Дорога круто пішла вгору — до вершини перевалу залишалося не більше п'яти кілометрів(Р.Іваничук) 4) виділення вставного (вставленого) речення: Б) За вікном — згори було видно — шуміло, вирувало залите сонцем місто (С. Скляренко).
10. Правильно розставлено всі розділові знаки в реченні: Б) Наснився сад в веснянім цвіті, струнка смерічка край воріт, і найрідніша в цілім світі матуся сива на дворі (М. Бакай).
11. Слова за поданими схемами: ∩ Λ Λ □: рад|і|юч|ий ¬ ∩ Λ □: пере|віз|ник|□
1. Виділені слова є омонімами в рядку: Б) часу не ГАЙ — зелений ГАЙ (омоформи)
2. Виділене слово вжито в невластивому йому значенні в реченні: В) Дві книжки ПРИСУТНІ в кабінеті.
3. Однакова кількість звуків і літер у кожному слові рядка: А) ялтинський, щирість, земля
4. Виділені слова в реченні є такою частиною мови: 1) ліс – А) іменник 2) і – Є) сполучник
5. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні: Г) ЯКБИ не було мрії, праця втратила б свою привабливість (В. Сухомлинський).
6.* Виділене слово є додатком у реченні: Д) Розгубив деревій свої КВІТИ останні (Г.Овсієнко).
7. Орфографічну помилку допущено в слові: Д) в перше (правильно разом: вперше)
8. Складним у тексті є речення: Д) п'яте. (5) Бо хіба може порядний син забути свою матір, свій дім, у якому вперше глянув на світ? (І. Цюпа).
9. Приклад до кожного випадку вживання тире 1) між підметом і присудком: А) Стежки — то свідки дідового краю (О.Довгоп'ят). 2) на місці пропущеного члена речення Д) 3 ніжної душі — слово ніжне й запашне... (І.Вихованець). 3) між частинами складного речення: В) Дорога круто пішла вгору — до вершини перевалу залишалося не більше п'яти кілометрів(Р.Іваничук) 4) виділення вставного (вставленого) речення: Б) За вікном — згори було видно — шуміло, вирувало залите сонцем місто (С. Скляренко).
10. Правильно розставлено всі розділові знаки в реченні: Б) Наснився сад в веснянім цвіті, струнка смерічка край воріт, і найрідніша в цілім світі матуся сива на дворі (М. Бакай).
11. Слова за поданими схемами: ∩ Λ Λ □: рад|і|юч|ий ¬ ∩ Λ □: пере|віз|ник|□
