50 складіть і запишіть діалог (6-8 речень) про находження нових книжок до бібліотеки ,я який міг би відбутися між бібліотекарем і учнем.викорестайте вислови мовленнєвого етикету й займенники,зокрема питальний і особовий у формі 2-ї особи множини.
- Доброго дня, я бачу вам завезли багато нових книжок? сказав учень - Так, сказав бібліотекар. Якщо хочеш візьми щось почитати вони дуже цікаві. -Ай прада, чому б не взяти, тількі підскажіть яка найцікавіша тут з усіх сказав учень - Добре, нема питань, можу тобі запропонувати "Пурпурові вітрила" вона дуже цікава та в майбутньому ви будете її читати.слазав бібліотекар - Ні, не хочу сказав учень - Ну тоді візьми "Золотий жук" теж дуже цікава, це доречі детектив сказав бібліотекар - Оо, це мені бльше подобається - Ось тримай, дозустрічі - Дякую, допобачення
-Добрый день сказал библиотекарша. -Добрый - крикнув Максим -Не хочешь почитать новые книги? - А какие есть ?- спросил Максим. - Возьму эту. Она нового издания! - Но она очень большая. Как я её прочитаю. Это мне надо 2,3,4 месяца. - Бери она уж очень интересна
Не можна стати великою, успішною людиною, використовуючи зло, агресію та ненависть, руйнуючи «вічні» цінності людства. треба бути добрим і привітним з людьми, які тебе оточують. тим, хто потребує цього. також необхідно постійно навчатися, самовдосконалюватися, стати висококваліфікованим спеціалістом. іноді, звісно, буває важко подолати свої лінощі, змусити себе робити те, що не хочеться, але думаю, що мета варта цих зусиль. я вважаю, що великою робить людину підтримка та любов близьких та рідних, для них ми завжди найкращі. я дуже люблю своїх батьків, бабусю і дідуся, хочу, щоб вони були здоровими та щасливими, пишалися мною. хочу, щоб у нашій родині завжди панував лад, затишок, любов, взаємоповага, підтримка. сподіваюся, що і мої однолітки не будуть забувати про моральні цінності — основу життя нашого народу. адже саме духовність відрізняє людину від тварин, підносить її над буденністю, робить великою, дає крила. пам’ятаймо заклик ліни костенко:
Центральна вулиця Києва, що проходить поблизу місцевості, де багато років тому Володимир Великий охрестив свою сім’ю, носить назву Хрещатик. Імовірно, саме ця подія і дала назву легендарній вулиці.
Проте існує й інша версія щодо походження назви від місцевості з численними перехресними ярами (Хрещатого Яру). Сучасний Хрещатик завдовжки всьго 1,2 км, а ширина цієї вулиці на окремих ділянках становить майже 100 м. При чому її поїжджа частина сягає 24 м, а по обидва боки Хрещатика колони із дерев, які ніби захищають широкі (14м) тротуари. Зліва уздовж Хрещатика сланозвісний бульвар з каштанами, що неймоірно прекрасний у травневі дні: дерева пишно розквітають і наповнюють вулицю солодкуватим п’янким запахом. Хрещатик почав функціонувати як вулиця на початку XIX ст. Спочатку була забудована територія в районі сучасної площі Європейської. Забудовувалася здебільшого права сторона аж до вулиці Прорізної. На Хрещатику в той час будувалися в основному житлові будинки, крім першого театру – садиби у Києві. Тому і вулиця певний час іменувалася Театральною. На кінець XIX століття робудова вулиці сягала вже Бессарабської площі. А до 1869 року вона називалася Хрещатицькою, лише згодом її перейменовано в Хрещатик.
- Так, сказав бібліотекар. Якщо хочеш візьми щось почитати вони дуже цікаві.
-Ай прада, чому б не взяти, тількі підскажіть яка найцікавіша тут з усіх сказав учень
- Добре, нема питань, можу тобі запропонувати "Пурпурові вітрила" вона дуже цікава та в майбутньому ви будете її читати.слазав бібліотекар
- Ні, не хочу сказав учень
- Ну тоді візьми "Золотий жук" теж дуже цікава, це доречі детектив сказав бібліотекар
- Оо, це мені бльше подобається
- Ось тримай, дозустрічі
- Дякую, допобачення