Осінь
Мені дуже подобається осінь. Ця пора року дуже гарна, та хоч літо вже закінчилося, дуже тепла.
Осінню дерева починають жовтіти, а під кінець, втрачати листя зовсім. Може хтось скаже, що ця пора року занудна, то я не погоджуся. Чому? Може літо й веселіше, але осінь така спокійна, мелодична. Люди чують останні пісні птахів, а потім можна подивитися на гарні ключі в небі, за таким планом птахи відлітають у вирій. Вже стане не так спекотно як літом. Осінь - це щось середнє між цією порою року, та зимою. Також осінь вважається найбільш поєтичною порою.
Я з цим згодна/згоден. Осінь дуже цікава, жовто-гаряча пора року.
Грицю!- сказав батько.
Га!- сказав Гриць.
Видиш оту хату?
Видзу.
Пам'ятай собі, се школа.
Ба,- сказав Гриць.
Сюди будеш ходити вчитися.
Ба,- сказав Гриць. (І.Франко)
в)Немалий внесок зробили українці в польську науку та культуру. Це слід би знати – не задля національної гордині, а для подолання власного комплексу неповноцінності та чужого нехтування.
б)Директору професійно-технічного
училища № 12, Іванову Івану Івановичу
Петренко Миколи Сергійовича
що проживає за адресою;
м. Сватове, вул. Стасова 5
ЗАЯВА
прийняти мене для навчання в училищі. У 2008 році я закінчив 9 класів середньої школи № 3 міста Сватове.
До заяви додаю:
1) свідоцтво про освіту;
2) характеристику зі школи;
3) автобіографію;
4) довідку про стан здоров’я (форма № 286);
5) три фотокартки розміром 3х4 »дата підпис
4. а)
На заході під безхмарним небом стояло здорове золоте сонце. Під його скісними променями золотом сяяло жовте листя лип та беріз. Здавлось, що якийсь чарівник у брав дерева у щиро-золоті шати.
5.а)
6. в)
Що таке життя?Питання риторичне...Яку обереш собі стежку,залежить тільки від внутрішнього твого стану.
Мені завжди подобалися творчі особистості,які окрилені своєю справою,віддані тому,що вони роблять.Та чи легко таким людям живеться?Вважаю,що шлях їх важкий.Вони не йдуть за течією чужих думок і мрій,бо мають свої.Не підкоряються,рухаються до мети,окрилені своїми прагненнями та завданнями.Суспільство ,таких людей, сприймає як проблему,вони здаються незрозумілими для більшості.Люди,які не підлаштовуються-чужинці.Та варто зазирнути "чужинцям" в душу-відкриється інший світ,сповнений впевненістю ,без сумнівів,страхів.така окриленість дає змогу жити,творити,вільно дихати,перемагати.Праця окриленої людини скерована на творіння,а не на руйнування.
Наше суспільство не завжди готове прийняти і зрозуміти таких людей,тому їм постійно доводиться боротися за своє становлення.
Окрилені люди-сміливі,бо знають ,яку ціну платять за здійснення мрії.
Кожен із нас може стати окриленим:мрією,прагненням,коханням.Але тільки працюючи над своїми бажаннями,можно досягнути успіхів у сучасному суспільстві.