Пояснення:
чому українську мову називають мелодійною?
Кожна мова світу має свої особливості.
Наша мова також має свою родзинку: у світі вона
сприймається як одна з наймилодійніших. Нам, носіям мови, тим,
хто любить свою мову, спеціальних фактів і не потрібно. Про
красу й приємність звучання української мови є більш ніж
достатньо усних і писемних свідчень, у тому числі
загальновідомих.
Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій
відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість.
Рідна мова — це мова націй, мова предків, яка зв’язує
людину з його народом. Рідна мова — найбільший скарб.
Існує твердження, що українська мова — одна з
найбагатших слов’янських мов.
Отже, українську мову треба любити, плекати, дбати про неї, адже неможливо уявити існування народу без рідної мови.
ответ:Знаходити спільну мову - домовлятися, розуміти один одного (поз.),
говорити різними мовами - не розуміти один одного (нег.),
довгий язик - балакуча людина, пліткар (нег.),
гострий на язик - дотепна, схильна до дискусій та досить жорстких зауважень людина (поз.),
замкнути язика - замовкнути,
чесати язиком - балакати без діла, базікати, казати дурниці (нег.),
поламати собі язик - вимовити щось складне, незнайоме,
плескати язиком - базікати (нег.),
прикусити язика - замовкнути, припинити розмову (нег.),
проковтнути язика - мовчати, як німий,
розпустити язика - бути занадто відвертим, сказати зайвого (нег.),
тримати язик за зубами - мовчати, берегти таємницю (поз.),
язик до Києва доведе - про людну, схильну до фантазій та красномовну,
язик не повертається - про висловлювання, що видається мовцю неправдивим, губим абощо (нег.),
язик без кісток - про людину, що легко говорить; про плітки, що виникають в суспільстві і можуть бути неймовірними (нег.).
Їм нічого не потрібно, лише часу. В буквальному значенні цього слова. Попри робочі справи і домашні клопоти усі працівники КУТОР “Центр здоров’я” займаються тим, чим на даний час повинен робити кожен.
Хтось в’яже шкарпетки, хтось накраює балаклави, хтось їх же і зшиває або в’яже, хтось закуповує-вишуковує нитки і мотає в клубки…
Віднедавна почали нарізати устілки до взуття, передано понад 220шт. Кошти, виручені за запланований продаж вишитих бісером картин, сорочок, жіночих прикрас, вив’язаних мережаних салфеток – теж підуть на лікування та реабілітацію воїнів. Як би там, не було, а таки маленька праця, як каже народна мудрість, краща за велике безділля.
— Особливо в наш час до потребують відважні бійці – говорить головний лікар “Центру здоров’я” Ганна Слівінська. – Тож робимо те, що в наших силах.