Мені доводилося гати багато явищ.
Восени любить впасти перший сніг. Потішить дітвору і тут же розтане. Пригадую рідкісне явище – блискавку одного зимового дня. Стрімко налетіли темні хмари. Блискавиця освітила білу землю. Навздогін прогуркотів голосно грім. І побігла вона далі, забираючи із собою страх. Через деякий час погода знову стала сплячою та доброю.
Не один раз бачив, що у морозний ранок поверх снігу утворюється льодова кірка, тому він хрустить під ногами. У теплу погоду нога провалюється у м’яке снігове покривало.
Явищ є багато, усі вони дуже різні, тому їх доводиться часто гати.
1. Стрімкі весни щоразу змінювалися на спекотне літо.
2. Роздуми обірвав плач тримісячного братика.
4. Ліворуч хата давня, наче гріх, шибками посміхається леваді.
5. Бурлить родинне джерело добра і ласки.
6. Теплий вечір горнеться до землі.
7. Лунко гриміли громи, і злі блискавиці змигували.