Есе на вільну тему
Я УКРАЇНЕЦЬ
Слова українського гімну давно запали в душу і були вивчені за власним вибором у підлітковому віці. Мені подобаються вишиванки, я люблю їх вдягати - це гарний і рідний мені одяг. Українські майстрині вміють робити з вишиванок справжні витвори мистецтва. До мого раціону входить багато різних страв, серед яких має місце і сало, хоча найбільша перевага віддається його копченому різновиду. Із великим задоволенням танцюю гопак - чудовий, жвавий, енергічний і запальний танець, який приносить багато приємних емоцій. З Дніпром пов'язують багато спогадів, але перепливати його спадало на думку лише найек-стремальніший фантазіях. Мій "Кобзар" лежить на тумбочці під рукою. Коли я шукаю розряди для душі чи відповіді на складні питання, то перечитую емоційні і мудрі слова Шевченка. Рушники, що залишились від бабусі, приємно милують око.
Я - українець.
Відповідь:
1. За правду й віру шана і повага жде тебе.
2. Не зобидь ні старця, ні дитину, поділись останнім сухарем.
3. Частіше заглядай до себе в душу й вимітай сміття злоби, пил заздрощів, дрантя гордині.
4. Не зазнавши ні щастя, ні горя, ти не набудеш людяності й мудрості
5. У поле до ріки іду я не гуляти, а слухать стежку, хвилю, колоски
У кожному реченні є по два ряди. Один ряд виділила жирним шрифтом, інший — курсивом.
Зверніть увагу на слово "зобидь", ви написали його з помилками. Не зобидь — це не ображай.
Я лягаю спати о дев'ятій тридцять.
Вже за чверть дев'ята, надворі темно.