Холл театру.Сьогодні чудова вистава і я вирішив сходити і культурно збагатитись!Ще підходячи до ардеробу я побачив знвйоме обличчя:
- привіт,скільки років пройшло?
-привіт,багато
-де ж ти пропадав?я дзвонив до тебе не одноразово
-я був на роботі за кордоном,і зараз вже там живу
-ти дуже змінився,в школі був зовсім іншим
-так багато чого змінилось в мому житті
-а як ти опинився в театрі,ти ж не прихильник таких культурних заходів?
-та я прийшов з дівчиною(якби не вона ,мене б тут не було)
-зрозуміло,розкажи як робота?як особисте життя?
-та онрмально,працюю архітектором в Арабаських еміратах,але я там живу тимчасово,я подорожую по всьому світі,зустрів чудову дівчину ,зустрічаюсь з нею
-добре ,що живеш добре
-а ти як тут на Україні?
-також добре,я одружився і маю 2 дітей,працюю лікарем
-як чудово що ми зустірілись
-так,може десь посидимо?
-давай десь в кафе після вистави?
-добре
Відлетіли пташки в чужі краї. Летіли вони дуже довго вдень та вночі. Нарешті стомлені від подорожі птахи прилетіли.
Птахи чужих країв були раді гостям. Вони дали їм пшениці та дозволили перепочити у їх будиночках. На слідуючий день вони всі дружно будували гнізда для гостей. Одні шукали піря, пух та сіно. Інші все це складали. А після важкої роботи гралися то співали веселі
пісні. Ось так швидко минула зима. Відлітати вже не хотілося, але вони скучили за рідними місцями. Птахи обіцяли повернутися на наступний рік. Тепер у них з*явилися чудові друзі які їх чекають.
