Чому я пишаюсь своїм товаришем?
У мене є найкращий друг. Звати його Кирило. Я ним дуже пишаюсь. Кирило - справжній адамант (застаріле) майбутньої науки. Він багато вчиться, не досипає ночей, адже має мрію - стати науковцем. Він дуже часто любить блягузніти (застар.) про це.
Кирило - справжній філозоф (архаїзм). Він дуже часто роздумує над важливими буттєвими питаннями, намагається ректи (архаїзм) розумні речі. Мій друг багато читає, має чимало знань у різних сферах, тому це ніколи не виглядає смішно.
Найбільш обізнаний Кирило в сфері історії. Він може годинами розповідати про непманів, лікбез і продподаток (три історизми). Завдяки його розуму з ним ніколи не буває сумно. Я щасливий, що маю такого геніального друга.
Уживання прийменників з, із, зі (зо)1. З уживається перед словом, що починається на голосний: вийшов з автомобіля; узгодив з управлінням; вирішили з орендою приміщення.2. З уживається перед приголосним (крім с, ш): одна з них мала вже приїхати; наш керівник – з Херсона; але: вийшов зі школи.3. Із уживається між приголосними (переважно з, с, ц, ч, ш, щ): із сиром пироги; взяв із шафи; разом із часописом; приїхав із Сімферополя.4. Зі вживається перед сполученням приголосних, серед яких є з, с, ц, ч, ш, щ: зустрівся зі старостами груп; виїхав зі Сходу; пізно прийшов зі школи.5. Зо (фонетичний варіант зі) вживається з числівниками два, три та займенником мною: зустрівся зо (зі) мною; разів зо два.
Правильно: "Кожен із нас".