Відповідь:
Зараз у всьому світі є багато несправедливості та насильства. Я сподіваюся, що коли-небудь такий стан речей у суспільстві не буде тривати довго і з часом відбудуться зміни в кращу сторону.
Я хочу жити у суспільстві, де всі люди є небайдужими до чужого болю, а кожна людина постійно намагається докласти максимум зусиль для надання до тим, кому вона потрібна. Для кращої уяви розповім декілька історій зі свого власного життя. Волею випадку опинився одного разу я в невідомій місцевості без коштів. Звернувся по до до місцевого жителя, який дав мені гроші на проїзд і пригостив смачним чаєм. Пройшло вже багато років, але я до сих пір пам’ятаю його вчинок і дуже вдячний йому. Наступна ситуація напевно відома кожному.
Проходять люди по вулиці, і кожен в цей час думає про свої справи. Вони помічають лежачого на землі чоловіка і ігнорують його, вважаючи, що він бездомний або перебрав напередодні з алкоголем. Можливо, йому необхідно терміново надати медичну до Так ось я одного разу, ставши свідком такої ситуації, подзвонив з громадського телефону в швидку до Завжди слід мати на увазі, що завтра на місці цієї людини можемо опинитися саме ми чи наші рідні.
Надаючи до незнайомому чоловіку, ми робимо наше суспільство краще.
В ідеальному суспільстві всі заможні люди повинні займатися не примноженням свого капіталу, а прагнути працевлаштувати бідних і всіляко допомагати їм. У кожної людини повинен бути дах над головою, щоб він не поневірявся по підвалах і крамничках.
Пояснення:
Наша родина невелика – мама, тато ія. А ще є в мене улюбленець – цуцик Тимка. Батьки зайняті на роботі майже весь тиждень. Мама працює в проектному інституті, де часто засиджується допізна, а тато — програміст. Щодня до нас приходить бабуся, щоб приготувати їсти. Поки що готовити щось істотне я не вмію
Ранком тато й мама швидко п'ють чай і тікають, щоб встигнути добратися до роботи. Сніданок і бутерброди в школу я готовлю самостійно.
Ретельно забираю за собою кухню - мама не любить безладдя. А також на кілька мінут ми вибігаємо у двір з Тимкой. Гуляти із собачкою – винятково мій обов'язок, виконувати яку я клятвено обіцяла, інакше мені ніколи в подарунок не дістався б мій маленький друг. А ще я цуцика купаю й розчісую. Правда, не вважаю це обов'язком або роботою, скоріше для мене це – задоволення. Мій пес — розумний, слухняний, милий i дуже смішний. Водні процедури для нас скоріше гра, чим щось серйозне. Але роблю я це сумлінно. Не люблю, щоправда, убиратися у ванною. Тимка, хоч і маленький, але бризів після себе i залишає багато. Але заради такого милого собачки коштує й потерпіти
