Числівник – то не іменник, за яким одразу щось бачимо… То також не прикметник, який допомагає виразніше уявити собі те, про що йде мова. Числівник, скільки разів не повторюємо його, залишиться числівником: один, два, три… Числівник – то мізкування, то мовчанка. Скажімо про те, що одиниця – це початок усього, що їй, причині, належить щось невизначене – двійка, що від них походять числа, від цих – крапки, від крапок лінії, далі – плоскі фігури; потім фігури об’ємні; відтак – тіла, що у своїй основі мають вогонь, воду, землю і повітря, врешті – наділений душею, розумний, кулеподібний світ, у центрі якого – Земля. Очевидно, не даремно серед основних частин мови числівник був виокремлений і описаний останнім.
Логика - (от греч. logos — слово, понятие, рассуждение, разум), или: Формальная логика, — наука о законах и операциях правильного мышления. Согласно основному принципу Л., правильность рассуждения (вывода) определяется только его логической формой, или структурой, и не зависит от конкретного содержания входящих в него утверждений. Различие между формой и содержанием может быть сделано явным с особого языка, или символики, оно относительно и зависит от выбора языка. Отличительная особенность правильного вывода в том, что от истинных посылок он всегда ведет к истинному заключению. Такой вывод позволяет из имеющихся истин получать новые истины с чистого рассуждения, без обращения к опыту, интуиции и т. п. Неправильные выводы могут от истинных посылок вести как к истинным, так и к ложным заключениям. Л. занимается не только связями высказываний в правильных выводах, но и многими иными проблемами: смыслом и значением выражений языка, различными отношениями между терминами (понятиями), операциями определения и логического деления понятий, вероятностными и статистическими рассуждениями, парадоксами и логическими ошибками и т. д. Но главные темы логических исследований - анализ правильности рассуждения, формулировка законов и принципов, соблюдение которых является необходимым условием получения истинных заключений в процессе вывода.
Я пишаюся тим,що я українка! По перше,Кожна людина з великою любов'ю згадує те місце, де вона народилась. Це маленька батьківщина кожного з нас. Коли їх скласти разом, вийде велика держава — Україна.Тут живуть наші рідні,батьки,друзі,знайомі .Наприклад мій брат зараз живе закордоном і він дуже сумує за своєю сім‘єю,близькими людьми та родичами .Там він спілкується з лише незнайомими людьми,Сергій дуже сумує за нами. По друге, Це наша земля з її славною історією і мудрими талановитими людьми- Тарас Шевченко,Леся Українка,Іван Франко,Ліна Костенко,Володимир Сосюра . Протягом багатьох років наш народ боровся за свою незалежність і переміг. По третє,наша рідна укаїнська мова то чистилище нашої душі, вона завжди була і буде з нами .Це мова землі й вітру,сонця й зір,росинки і травинки. Отже,я пишаюся що я українка!
