Перевірте будь ласка пунктуацію. багатьом людям доводиться чути кожного дня: «привіт макс! як справи? » так, йде мова про слово «макс»- це є прізвисько. велика кількість людей отримує своє прозвання протягом життя, тому воно стало своєрідним атрибутом у нашій мові. прикладом цього є спілкування школярів у школі: «привіт сєрий, що робиш? » чи «плакса знову плаче». це можна було б пояснити мовною економією, адже не зручно говорити повне прізвище, якщо воно довге. прізвиська виникали ще в минулі часи. яскравим прикладом цього є козаки. у кожного справжнього козака було своє прозвання. комусь такі прізвиська здавалися образливими, і вони навіть кидалися з кулаками на товаришів. таких не поважали. але більшість козаків усе ж витримували характер. сказано на глум, а ти бери собі на ум. той, з кого кепкували, спокійно ставився до витівок козацького гурту, розуміючи, що придумування прізвиськ — то своєрідна розумова забава для козаків, сміхова культура. він міг лише кинути: «каже чорт-зна що, аби даремно пара з рота не йшла». самі прозвання виникали під час якоїсь ситуації чи за зовнішніми ознакам. більше того прізвисько поширювалося й на цілі покоління. якщо твого діда звали «нечупара» то тебе могли також так само називати. прозвання характеризувало мала кількість букв у слові і велика інформативність. наприклад, якщо чоловік «кульгавий» значить він кульгає.в наш час прізвиська є досить поширеними в сільській місцевості. і до тепер там можуть звертатися до людей ними. також їх використовують і сучасні школярі, здебільшого з негативним характером. корінь такого неповажного ставлення до людини, яке проявляється в називанні його прилюдно не за ім’ям, а довільним образливим словом, бере початок у сімейному вихованні. адже рідко хто з батьків робить зауваження своїй дитині, коли вона, розпові про шкільні справи, називає однокласників за прізвиськами. а якщо зауваження не зроблено, то дитина починає вважати, що подібне дозволено й не виходить за межі загальноприйнятих норм поведінки. прізвиська можна вважати також своєрідним словником неофіційного спілкування, адже їх часто вживають у розмові. ставлення до прозвань у дітей є різними, але здебільшого жахливим. їм не приємно чути у свій адрес такі слова, тому й намагаються уникати їх. вони, навіть ,починають ненавидіти тих людей хто так їх називає. моє ставлення до прізвиськ є негативним, адже воно принижує гідність людини. прозвання тільки тваринам, а не людям, тому ніколи не потрібно забувати про своє імя, яке вам дали батьки. усі хто вигадують прізвиська хочуть просто самоутвердитися за рахунок іншого, тим самим принижуючи гідність людини. тому, раджу не звертати уваги на таких людей, адже вони не варті вашої уваги.
1. Привіт, Макс (звертання)
2. Привіт, Сєрий (звертання)
3. Більше того, прізвисько ... (вставне слово)
4. звали "Нечупара", то тебе могли... (частини складнопідрядного речення)
5. "Кульгавий", значить він ... (частини складнопідрядного речення)
6. Вони навіть починають ... (навіть - частка, а не вставне слово)
7. Тих людей, хто їх ... (частини складнопідрядного речення)
8. Усі, хто... прізвиська, хочуть просто самоствердитися...(частини складнопідрядного речення)
9. Тому раджу... (тому - не вставне слово)
Зауважені лексичні помилки:
1. Скалькований вираз "йде мова" краще замінити на "ідеться" або "мова"
2.Неповажного краще замінити на частіше вживаний відповідник - "нешанобливого"
3. У свій адрес - про себе, на свою адресу
Зауважені орфографічні помилки:
1. "Каже чортзна-що" - каже з великої літери (пряма мова), чортзна-що через дефіс
2. Дотепер - разом
3. Незручно - разом
4. Нечупара і Кульгавий - без лапок
5. Неприємно - разом
6. Ім'я - через апостроф
Рекомендації:
1. Багатьом людям доводиться чути - багато людей чують...
2. Але більшість козаків усе ж витримували характер - але більшість козаків усе ж не зважали на глузування
3. Чи за зовнішніми ознаками
4. Прозвання характеризували
5. У наш час
6. І дотепер там можуть звертатися до людей, вживаючи/використовуючи їх
7. Ставлення до прозвань у дітей є різним, але здебільшого жахливим.
8. Тому й вони намагаються уникати людей, які використовують прізвиська, іноді навіть починаючи ненавидіти їх.
9. Моє ставлення до прізвиськ є негативним, адже вони принижують гідність інших.
10. Усі, хто вигадує прізвиська, хочуть просто самоствердитися за рахунок інших, тим самим принижуючи їхню гідність.
11. Тому раджу не звертати уваги на таких людей, адже вони її не варті