Объяснение:
1. Проїжджаючи повз станцію, увагу батька привернула постать, чимось наче знайома. 2. Читаючи роман, мені так хотілося, щоб закохані все ж зосталися разом. 3. Прочитавши його сумну сповідь, мені не вірилось, що не могло статися інакше. 4. Повернувшись зі школи, його радісно зустрів собака. 5. Неподалік стояв батько, дивившись на темну хмару, що насувалася на село. 6. Вийшовши з лекцій, надворі стало вже поночі. 7. Навчавшись в університеті, він залишається для мене кращим другом. 8. Повернувшись додому, у мене знову з’явився добрий настрій. 9. Відправившись на прогулянку, з нами трапилась пригода. 10. Почувши цю звістку, мені розболілася голова. 11. Повторюючи за вчителем, тобі запам’ятається добра вимова. 12. Приїхавши в місто, було вже пізно. 13. Будучи маленькою, мати часто розповідала мені казки. 14. Вивчаючи маршрути Карпат, ми літом поїдемо туди відпочивати. 15. Опинившись у темряві, на хлопчика подуло вітром. 16. Читаючи твір, у мене виникає почуття гордості за свій народ. 17. Піднявшись на гору, перед туристами відкрилися мальовничі краєвиди. 18. Хлопчик кинувся на до бабусі і не звертаючи уваги на свого товариша.
ВИПРАВЛЕНО:
1. Коли проїжджали повз станцію, увагу батька привернула постать, чимось наче знайома.
2. Коли я читав роман, мені так хотілося, щоб закохані все ж зосталися разом.
3. Прочитавши його сумну сповідь, я не вірив, що не могло статися інакше.
4. Коли він повернувся зі школи, його радісно зустрів собака.
5. Неподалік стояв батько, дивлячись на темну хмару, що насувалася на село.
6. Коли вийшли з лекцій, надворі стало вже поночі.
7. Навчаючись в університеті, він залишається для мене кращим другом.
8. Коли я повернувся додому, у мене знову з’явився добрий настрій.
9. На прогулянці з нами трапилась пригода.
10. Коли я почув цю звістку, мені розболілася голова.
11. Повторюючи за вчителем, ти запам’ятаєш добру вимову.
12. Коли приїхали в місто, було вже пізно.
13. Коли мати була маленькою, вона часто розповідала мені казки.
14. Ми вивчаємо маршрути Карпат, тому що літом поїдемо туди відпочивати.
15. Коли хлопчик опинився у темряві, на нього подуло вітром.
16. Коли я читаю твір, у мене виникає почуття гордості за свій народ.
17. Піднявшись на гору, туристи побачили мальовничі краєвиди.
18. Хлопчик кинувся на до бабусі, не звертаючи уваги на свого товариша.
Земле барвінкова, дай мені здоров"я. Назвати нашу землю «барвінковою» міг тільки справжній поет. Таким поетом є Петро Мойсейович Перебийніс. Він написав багато віршів про рідну землю, про природу рідного краю. Його душа тонко відчуває красу довкілля і щиро вболіває за ті тортури, яких їй доводиться терпіти від людської жорстокості та недбальства.
У світі є багато різних країн. І кожна з них приваблива по-своєму. В деяких з них приємно відпочивати, в інших – оглянути пам"ятки, в якихось – підкоряти вершини або ж океани. Але ми завжди повертаємося туди, де нам найприємніше, - додому, в Україну. Вона чарівна й неповторна, її земля – найродючіша, а люди – наймиліші.
Минулися часи, коли флорою опікувалася богиня Флора, а фауною – богиня Фауна. Тепер за все відповідає людина, яка живе на цій землі. Все, що їй потрібно, людина отримує від природи. Кожен з нас скаже, що він любить природу. Можливо, це так, але хто ж тоді розводить в лісі вогнища, від яких вигорають цілі гектари насаджень? Хто залишає сміття на галявинах та в ярах? Хто забруднює водойми пластиковим сміттям? Хто по-браконьєрському підло вбиває тварин? Це людина.
Переглянути таке ставлення до природи, покаятися та почати її по-справжньому любити, стати справжнім господарем на землі теж повинна людина. Ніхто, крім нас, цього не зробить.
І тоді барвінкова земля дасть нам і здоров"я, і їжу, і одяг, і житло – все, що має, віддасть людині.