Мікроміліметр, пів Львова, націонал-соціаліст, ексвіцепрем’єр-міністр, лісосмуга, людино-година, інженер-механік, лісостеп, літак-снаряд, пів години, пів Європи, крутиголова, пів яблука, Нечуйвітер, малолітражка, бджолознавство, багатотиражка, радіофізик, альфа-промені, водограй, Малокатеринівка, агрогрунтознавство, Новоукраїнка, водомаслозаправник, барометр-анероїд, авіамотобудування, блок-апарат, Великобританія, дівчина-красуня, землевпорядкування, пів життя, напівпровідник, життя-буття, жокей- клуб, жень-шень, житлокооперація, землетрус, пів лимона, зерноелеватор, стоп-кран, жирномолочність, фотомонтаж, восьмикласник, динамомашина, динамометр, жук-носоріг, пів Африки, залізобетон, 50-річчя, стошістдесятиріччя, євшан-зілля, полин-трава, дід-хлібороб.
"Не за что" - это выражение устойчивое и пишется раздельно. Понять суть написания этого и подобных выражений я с разбора именно "не за что":
"Не" - это частица-отрицание. Ее можно писать как раздельно, так и слитно с другими словами. Но так как следующие за "не" слова могут употребляться без "не", то и писать частицу следует отдельно.
"за" - предлог, он не пишется с другими словами слитно.
"что" - местоимение, которое в данном случае является полноценным и может употребляться отдельно.
Разбирая так подобные выражения, можно легко понять, как их писать правильно.
Еще напомню, что есть правило, согласно которому, частица "не" с местоимениями пишется раздельно. Исключения бывают только с отрицательными местоимениями и в несколько других сочетаниях
недарма говорять, що природа – наша мати. вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні? світ природи багатий і різноманітний. чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми ніколи не бачили у житті! а найголовніше те, що людина не просто користується тим, що природа дає їй, а cама становить її невід’ємну частину.
зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. ми живемо у великих будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через інтернет або телебачення. але на мою думку, все це вторинне, адже в будь-якому випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. і на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена.
але неможливо жити, якщо ти не маєш змоги насолодитися свіжим ранковим повітрям, погратися з маленьким ласкавим кошеням, погрітися на літньому сонечку, вдихнути аромат троянд, побачити високо в небі світ уже неіснуючих зірок. хтось може не погодитись, але мені здається, кожен із нас потребує цих простих радощів час від часу. недарма на вихідні й свята люди полюбляють бувати на природі, тому що спілкування з нею є їм відпочити, розслабитися, зібратися з силами для вирішення важливих проблем в нашому, «людському» світі.
дуже засмучує те, що люди захопившись розвитком нових технологій, часто шкодять природі. наша діяльність викликає забруднення довколишнього середовища, кліматичні зміни, вимирання видів тварин і рослин. колись це було не дуже помітно, а зараз у великих містах просто нема чим дихати. необхідно пам’ятати, що шкодячи природі, ми робимо гірше самим собі. мені дуже подобається, що в багатьох країнах люди звернули увагу на альтернативні джерела енергії та екологічні види транспорту. у цій справі неможна бути байдужим – ми маємо зберегти багатства і красу природи, тільки за цієї умови можливе й наше існування на землі.