Відповідь:грім гримів, але дощу не було
Оленка читала, а Славко малював
Сонечко заглянуло у вікно і розбудили хлопця
Зацвів бузок і бджоли забули навколо запашних кущів
Я знаю добре, що зможу, якщо захочу
Коли мама прийшла додому я обійняв її і забрав сумку з рук
Дівчинка тихо скрикнула, бо хтось схопив за руку, та смикнув її вбік
Світить, та не гріє сонце золоте
Мама й тато - найрідніші люди, тому я їх дуже люблю і дбаю про них
Ні хліба, ні молока не купив, бо загубив гроші
Ні він, ні вона не знали про завдання, а тому й не хвилювалися
Хлопець стомився, тому що цілий день працював: носив воду, рубав дрова і сладав їх.
Пояснення:
Діти рано ставали дорослими. Поруч із дитячими розвагами впевнено крокувало справжнє життя, насичене працею і турботами. П'ятирічне дівча колесало меншого братика. Хлопчик був завзятим очередником, його могли віддати в науку до майстра. Трохи пізніше хлоп'я подалося на заробітки. Зароблені гроші, зрозуміло, йшли на користь сім’ї, Та ось, юнак голив бороду залишаючи вуса, як ознаку козацтва. Батько мав право зазначити: "Син - мій, та розум в нього свій". З цього віку хлопець вважався парубком. На парубоцькі громади накладалися обов’язки: до старим і немічним, впорядкуваня самотніх могил, прикрашання храму перед святами. Парубоцтво - певний рубіж у житті юнака. “Не той козак, що на коні, а той, що під конем” - говорили запорожці. Вони мали на увазі, що тільки в біді випробовуєцться характер молодого воїна. Юнак не міг стати січовиком, не подолавши човном Дніпровські пороги. Невмілого й вередливого відправляли додому.
Объяснение:
най - префікс
част - корінь
іш - суфікс
е - закінчення.