М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Склади речення с поданих слив.колюча рожева квитка.висока зелена.смиливий старанний.тепла ласкава. нижна запашна

👇
Ответ:
gamzat370587
gamzat370587
29.05.2022
Під час пікніка я помітила неймовірної краси колючу рожеву квітку, яка розцвіла між буйних трав і високих скель.
Навесні тополя знову одягла свої шати і тепер стоїть самотня, зелена і струнка посеред степу.
Антон завжди був сміливим другом і стараним учнем, тому його всі обожнювати.
Йде тихим кроками до нас тепла та ласкава весна, пташки оспівують її шлях, тим самим попереджаючи нас про її прихід.
Я подарував Олені букет ніжних та запашних польових квітів.
4,5(66 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Zagadochnaya
Zagadochnaya
29.05.2022

 Міні-твір на тему "Опис природи" з використанням відокремлених означень, обставин і додатків:

М  инулого тижня ми з класом ходили до лісу. В похід пішли всі, за винятком Петренко Микити (додаток), який трохи прохворів. Ми ходили лісом та дивувались красі природи. Все було чарівним та дихало життям. Внизу, біля підніжжя гори (обставина), ми й почали свою маленьку мандрівку. Над горою висіли низько білі, аж прозорі (означення), хмарки.

  Співали пташечки, у траві цвірінькали жучки, весело гуділи бджоли. Ми розглядали кожну травинку, квіточку, гілочку дерева. Все видавалось самобутнім, гармонійним та прекрасним, окрім сміття (додаток). Мені стало соромно за людей, які не шанують красу природи, засмічують її. Природа - наше все, то ж давайте берегти її!

4,4(5 оценок)
Ответ:
Tricjt
Tricjt
29.05.2022
Может подойдёт?? 
«Євгеній Онєгін» - один із кращих добутків російської літератури дев'ятнадцятого століття. У цьому романі мене вразив образ Тетяни Ларіній. Чутливість, сентиментальність Тетяни, її духовна височина, чистота, здатність співпереживати й розуміти те, чого не бачать інші, тягне до неї. Саме тонкий внутрішній мир робить Тетяну особливої, неповторної. Пушкіна мистецьки пише портрет своєї улюбленої героїні
У ньому немає чіткого опису зовнішнього вигляду, але зате у всій вроді відбивається її душа:
Дика, сумна, мовчазна,
Жак лань лісова боязка...
Замисленість, її подруга
Від самих колискових днів,
Теченье сільського дозвілля
Мріями прикрашала їй.
Можна писати ще й ще, але образ Тетяни залишиться незбагненним, малоуловимим і таємничим. Душа її тісно пов'язана із природою. Пейзажі, на тлі яких протікають події, добудовують, доповнюють стану, почуття героїні, прекрасно виражаючи те, що важко описати словами. Тетяна романтична й сентиментальна... Її тягнуть романи, що заміняють їй недолік щиросердечного спілкування, що дають їжу для її розуму й уяви; подання про життя в Тетяни складається також під впливом романів. Для себе вона вже створила свого героя, свій ідеал. У нього риси коханця Юліи Вольмар, Вертера, Грандисона. Він (як і сама Тетяна) неповторний, своєрідний, шляхетний, повний особливостей. Коли прийшла пора любові, цьому ідеалу призначено було втілитися в Онєгіні. Що тягне до нього Тетяну? Може бути, незалежність, несхожість на всіх, кого вона знала раніше? Важко сказати, що саме.
Поступово Онєгін, лицар в очах Тетяни, відкривається їй з іншої сторони - як скептик, реаліст, не здатний любити (у той момент). Це мучить неї, вона намагається зрозуміти свій кумир - і до кінця не може. Після щиросердечного пориву, що виразився в жагучому, романтичному листі, вона попадає під холодний дощ морализатор-ских сентенцій Онєгіна
Дуель перевернула життя всіх героїв роману. Євгеній, Ольга залишають село. Все це залишає глибокий слід у душі Тетяни, її характері й долі, однак любов не згасла - вона жива, але тепер Тетяна зрозуміла, що жити одними почуттями не можна, не завжди їх треба проявляти відкрито. Але час летить. Тетяна вже «не дитя», і на настійну вимогу матері
вона їде в Москву, де неї вмовляють вийти заміж за генерала. І Тетяна з «ніжної дівчинки» перетворюється в бездоганну, вишукану «законодавицю зал». Її гордість, шляхетність, витончена смак - справжні. А неприступність, байдужість і безтурботність - це маска, що змушена носити Тетяна під тиском суворих законів світла. І хоча, незважаючи ні на що, її почуття живуть, наповнюють їй серце, але вони заховані, замкнені. А в душі вона залишається колишньою Таней, рветься назад: у старий будинок, у поля, ліси, у мир, де вона жила, не приховуючи своїх почуттів, де їй не потрібна була маска. Але навіть у світському оточенні вона не може стримати свої почуття до Онєгіна:
Ока його не піднімає
И, не зводячи з його очей,
Від жадібних вуст не віднімає
Байдужої руки своєї...
И все-таки, незважаючи на всю глибину своїх почуттів, коли їй «виразно всі», коли вона розділяє любов Онєгіна, Тетяна не може звільнитися від думки свого суспільства. Вона відмовляє Онєгіну. У цьому її трагедія. Трагедія всіх героїв. Вони не розуміють один одного, перебуваючи під гнітом суспільних забобонів
Чому мені подобається Тетяна? Може бути, тому що ми з нею в чомусь схожі? У ній є нескорима потреба почувати, любити, що зустрічається тепер усе рідше й рідше. У чомусь я з нею, напевно, не згодна, але її чистота й неординарність натури, її здатність перетворювати, її духовність мене вражають. Я многому від її навчилася, пройшовши з нею весь складний, незрозумілий, у чомусь гіркий шлях. Ми стали теперішніми подругами, і мені було жаль із нею розставатися.
4,6(18 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ