Твір «героїчний вчинок» ця подія сталася у невеличкому селі поблизу полтави. давно-давно. село хоч і невелике, але досить затишне. біленькі чепурні хатини тулилися одна за одною. кучеряві садки, ошатні городи. мирні й привітні люди. і от в цьому селі поселився приблудний собака. ніхто з тутешніх жителів не знав, ні чий він, ні звідки взявся, і називали його просто – боріс. селяни часто підкормлювали пса, але прийняти його додому ніхто не хотів. отак боріс й тинявся вулицями і своїм жалібним поглядом заробляв собі харч. та якось у селі сталося лихо: почали хворіти діти . ніхто не відав, що то за напасть й звідки вона взялася, але хвороба не вгавала. потрібні були ліки. терміново. але як дістатися до міста, коли за вікном люта зима? дороги позамітало. снігу − майже у ріст людини. зупинився весь транспорт, нічим не можна вибратись з полону. люди були у відчаї. не знали, що робити. за всіма клопотами ніхто й не помітив, як із села зник боріс. та й хіба такий волоцюга, як він, вартий уваги? але коли негода трохи вщухла, до села із міста несподівано дістався лікар, та ще й не сам − поруч із ним стояв боріс. − лікарю, як ви до нас добралися? і як дізналися, що селу потрібна ? − а у вас виявився дуже розумний і кмітливий пес. я з дитинства люблю тварин, особливо собак. і розумію їх. так от вчора ваш пес прибився до нас у лікарню. скулений, голодний, очі вогнем горять. дорога ж не близька. я помітив його ще з вікна кабінету. вийшов, а він – так і кинувся до мене. дивиться прохально, ніби зве за собою. я й зрозумів, що десь потрібна моя . але де? жінка з вашого села працює в лікарні. побачила собаку, впізнала. догадалась, що у вас біда. ми з борісом сіли на електричку – і ось… люди лише переглядались. не вірили, що пес здатний на такий вчинок. проте слова лікаря цілком переконали їх. − ой же молодець, боріс! – тепер уже захоплено дивилися на пса. після цього випадку боріс уже не вважався у селі бездомним.
Однорідними називаються такі члени речення, які відповідають на одне й те саме питання й відносяться до одного й того ж члена речення або пояснюються одним і тим же членом речення. Порівняйте два речення: Я часто отримую листи і посилки. Я часто отримую, і відправляю листа. У першому реченні два доповнення відповідають на питання ЩО? і відносяться до одного і того ж присудка, а у другому реченні два сказуемых пояснюються одним загальним доповненням. Однорідні члени зазвичай виражаються словами однієї частини мови, як це було в пропозиціях вище, але можуть бути виражені і різними частинами мови. Наприклад: Він говорив повільно, з великими паузами. У цьому реченні перше обставина виражено прислівником, а друге - іменником з прийменником. Однорідні члени у реченнях можуть бути поширені, тобто можуть мати залежні слова. Розгляньте уважно наступна пропозиція. Мужики знімали шапки з голови і вклонилися. Тут два однорідних сказуемых (ЗНІМАЛИ і КЛАНЯЛИСЯ) : перше поширене обставиною (З ГОЛОВИ) та доповненням (ШАПКИ) , а друге не поширене (у нього немає залежних слів) . В одному реченні може бути кілька рядів однорідних членів. Наприклад: Місяць піднімалася і освітлювала дорогу, поле й будинку села. Перший ряд однорідних членів у цьому реченні створюють сказуемые, другий - доповнення.
Мойі вихідні були дужe вeсeлими та цікавими.Вранці у суботу ми з татом та мамою пішли до лісу.Дeрeва були різнобарвними та золотистими.Цікаво, хто йіх розфарбував? Потім ми прийіхали додому і пообідали.Ми були зовсім трошки вдома, бо нeзабаром пойіхали у музeй води.Він мeнe дужe вразив! Цeй дeнь був дужe eнeргійним. Наступного дня ми пойіхали в сeло до бабусі й ділуся, яких я так давно нe бачив.Я дужe за ними скучив. Ми допомагали йім збирати урожай та загрібати листя.Ми всі дужe втомилися, а тим часом бабуся поралася на кухні, тому на нас чeкав дужe смачний обід! Цe були одні з самих кращих мойіх вихідних!
