Вставні конструкції (слова, словосполучення і речення) Вставними є такі конструкції, за до яких мовець виражає своє ставлення до висловленої думки, як от: 1. Виражає упевненість або невпевненість у тому, про що повідомляється: безперечно, звичайно, може, мабуть, зрозуміло, дійсно, певне (певно), здається, боюся, сподіваюся, очевидно та ін.: Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось. 2. Вказує на порядок думок, послідовність їх викладу: по-перше, по-друге, до речі, далі, нарешті та ін.: Будинок готелю був, по-перше, високий і міцної старовинної кладки, а по-друге, наріжний. 3. Дає емоційну оцінку повідомлюваному: на щастя, на жаль, на нещастя, дивна річ та ін.: Шкода, той час не вернеться ніколи. 4. Вказує на джерело думки, характер висловлення: взагалі, іншими словами, можна сказати, так би мовити, як кажуть та ін.: А що ж, по-твоєму, чинити маємо. Вставні конструкції не є членами речення, тобто не відповідають на жодне питання в реченні: Коні, кажуть, сліпнуть у шахтах — вставне слово. Кажуть люди, кажуть, що я файна дівка — присудок. У реченні вставні слова виділяються комами. Якщо вставні конструкції входять до складу відокремлених членів речення, то вони не виділяються комами: Десь далеко, мабуть під Черніговом, глухо гули гармати.
Фамилия Лысаков образована от прозвища Лысак. Скорее всего, оно указывало не внешние особенности человека – отсутствие волос на голове. Однако Лысым также могли называть опытного, бывалого человека. В старину о лысых, подразумевая их жизненный опыт и мудрость, говорили: «Детинка с плешинкой везде пригодится». А поговорка: «Знай нас, плешивых, объезжай шелудивых!» - вновь напоминает о том, что старого, опытного человека нелегко обвести вокруг пальца. И даже лысина у молодого человека далеко не всегда воспринималась как что-то постыдное. На Руси говорили: «Лыс конь - не увечье; плешив молодец - не бесчестье». Лысак, со временем получил фамилию Лысаков.
Версия №1Фамилия Лысаков образована от прозвища Лысак. Скорее всего, оно указывало не внешние особенности человека – отсутствие волос на голове. Однако Лысым также могли называть опытного, бывалого человека. В старину о лысых, подразумевая их жизненный опыт и мудрость, говорили: «Детинка с плешинкой везде пригодится». А поговорка: «Знай нас, плешивых, объезжай шелудивых!» - вновь напоминает о том, что старого, опытного человека нелегко обвести вокруг пальца. И даже лысина у молодого человека далеко не всегда воспринималась как что-то постыдное. На Руси говорили: «Лыс конь - не увечье; плешив молодец - не бесчестье». Лысак, со временем получил фамилию Лысаков.
