Я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю ну просто я не знаю потому что я не знаю потому что не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потом ты не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю я не знаю что это такое потому что я не знаю если бы я знала что это такое Я бы знал что такое на их знаешь что это такое
-Для мене, Олеже, українська мова найкраща.
-Ти што, Андрєй, нє панімаєш? Русскім язиком разгаварівалі Лєв Талстой, Анна Ахматова, Владімір Маяковскій. Аднім словам, гєніальниє люді.
-І що? А мені моя найрідніша матуся співала колискову на ніч українською.
-Да што там мать!
-Не скажи, Олеже. Щоразу коли я розмовляю українською, мимоволі згадую рідне село, хату, тата з мамою.
-Я кстаті также.