На мою думку, Григорій Сковорода – один з найвизначніших філософів не лише України, а й всього світу. Все його життя б існування людини, заснований на глибокій моралі і високих чеснотах. Цей мудрець був переконаний, що після людини лишаються тільки її діла.
Сковорода розмірковував, по-перше, про людське тіло, а, по-друге, про душу. Він присвятив своє життя пошуку істини буття і передачі її майбутньому поколінню. Філософ дотримувався думки, що багатство не робить людину кращою, а все що потрібно їй для існування, дає природа.
Мислитель також проповідував ідею «сродної» праці, тобто праці за покликанням. На його думку, лише в праці, яка приносить задоволення, людина може бути щасливою.
Тема багатства і праці порушена у п’єсі Карпенка-Карого «Хазяїн». Головний герой твору Терентій Пузир намагається збагатитися за до шахрайства, а не тяжкої праці.
З досвіду власного життя переконуюся, що поваги від людей і добробуту можна заслужити виключно чесною працею за покликанням. Підтвердженням цього є мій дідусь. Змолоду він, який народився не в заможній сім’ї, важко працював і швидко перейшов на «свої гроші». Але завдяки своїй наполегливості і працелюбності дідусь зазнав кар’єрного росту: від різноробочого на фабриці до головного директора, при цьому він не втратив довіри і поваги своїх підопічних.
Отже, я можу зробити висновок, що на першому місці для людини має бути її духовне життя, а не задоволення тілесних потреб. Багатство не є джерелом щастя, воно лише створює його ілюзію. Тож дбаймо про наші душі, бо в людині прекрасним має бути все: і тіло, і душа.
Объяснение:
387:х=9
х=387:9
х=43