Бабусина муштра 1 мама каже, що мені пощастило, бо маю аж двох бабусь. бабуся Галя – у селі, бабу- ся тетяна – у місті. Частіш гостюю у бабусі Галі. до неї їхати недале 4 пес, альтанка і навіть перекладина, на якій можна висіти вниз головою. – Цього літа не матиму відпустки, – ска- зав тато. – море відпадає... – Куди відпадає? – поцікавилася я. – море може висохнути. Це в бабусиного кота відпав кінчик хвоста, як він потрапив у капкан. 978-966-10-2299-6_babusyna_mushtra.indd 4 19.09.2011 16:33:28 73 ...я прокинулася, коли тато загортав мене в бабусину картату ковдру. – Спи в він, – зараз я від- несу тебе в авто. – ні! – зірвалася я на рівні ноги. – не хочу їхати від бабусі! – марійко, ти ще приїдеш – пізніше, – заспокоювала мене мама. бабуся мовчала, схрестивши руки на гру- дях. Вона ніби закам’яніла. і я злякалася: а раптом у бабусі перестане битися серце? тоді кинулася до неї – вона вхопила мене в обійми. – бабусю, я так тебе люблю! я ще при- їду! 978-966-10-2299-6_babusyna_mushtra.indd 73 19.09.2011 16:33:35 74 – авжеж, приїдеш! Хто ж іще, крім мене, влаштує тобі муштру? тато ховав очі, а мама вдала, що не по- чула. я дуже люблю їздити з татом і мамою в авті, але тієї ночі мені хотілося спати на бабусиному дивані. ...до бабусі я приїхала аж через рік. 978-966-10-2299-6_babusyna_mushtra.indd 74 19.09.2011 16:33:35 130 У такі хвилини дитина найбільше потребує поро- зуміння з вами, ваших (маминих чи татових) обіймів, ніжного шепотіння на вушко заспокійливих слів. Шановні батьки, навчіться перемикати її увагу на щось позитив- не, приємне, прийнятне у цій ситуації. Не нехтуйте такими випадками, а підтримайте дитину, до ть їй розвіяти сум, відпочити, стабілізувати емоції, за- нуритись у стан спокою (хоча б тимчасово). Обійміть маленького «їжачка», пригорніть, приго- лубте ть лагідні слова, заколишіть, розка- жіть простеньку історію (звісно, не байку про нечемне дитинча) чи почитайте цікаву книжку. Підіть до парку, погодуйте крихтами пташок, поспілкуйтесь, тобто створіть альтернативу негативним переживанням. І, можливо, такі світлі миті розрадять і вас, і вашу дитину, а спогади про них стануть внутрішнім дже- релом сили і наснаги у майбутньому, коли «дорослі» проблеми атакуватимуть з усіх боків.
Сонце й Місяць низько вклонились чарівній Землі, як тільки та завітала на космічний бал.Великий і поважний Юпітер насолоджувався її вбранням здалеку і боявся наблизитись до неї і запросити на танок. Земля про це знала і том усама кружляла у танку змушуючи щоб з нею хтось затанцював.Вона ніколи не сумувала тому що знала що найкрасивіша у своїй галактиці і навіть могутня Венера і інші планети заздрять їй. Юпітер підійшовши до Землі запросив її на танок гармонійно затанцювавши вони розмовляли до кінця космічного балу
Упала на землю гілка вербова.Побачив Тарас, підняв він її.І враз уявляв, що він вдома,На рідній вкраїнській землі. Він гілку не викинув в море,Сів на човен і попливНа місце своєї неволі,Й вербовая гілочка з ним. Півострів Мангишлак …Кругом піски червоні,Полин, саксаул та колючки верблюжі…Бере Тарас гілку в долоні,В пісок її садить у тузі. І там, у забутій пустелі,Минає зима і приходить весна.Прийшла до поета веселість :О диво ! Верба прийнялась. Відерко бере, поливає вербинку.Це ж перше в пісках деревце!Навколо садок посадили,Хай тішить усіх, хай росте ! Минали роки …Розрослася верба,В її затінку можна спочити.На серці в поета велика журба :Скільки літ буде він тут тужити ? Десять років пройшло . Ось і воля!Поет покидає фортецюОбвів поглядом сад і море,Обняв стовбур верби –сестриці. А сад молодий шумів листом,Неначе вітав на прощання.Верба похилилася низько,Прощалась з поетом востаннє .
