Чого ж очікують українські громадяни з вадами здоров'я? А очікують вони, що нарешті буде підтверджено їхнє право на інклюзивну освіту, яке, за європейськими нормами, є невід'ємним правом кожного. Тож спробуємо розібратися: що таке реальна інклюзивна освіта, і чи дочекаються її громадяни з особливими потребами.
На перший погляд, ідея інклюзивної освіти дуже проста: дитина, що має вади здоров'я, навчається разом зі здоровими дітьми (як в усьому цивілізованому світі). Ані американця, ані німця, ані шведа давно вже не здивуєш тим, що деякі учні вранці поспішають до школи на інвалідному візку, або користуючись білою тростиною. Таке видовище стало для пересічного європейця таким звичним, що він просто не звертає на нього уваги. Давно є звичними пандуси, якими обладнані будівлі дитячих садків, шкіл та вищих навчальних закладів, а діти змалечку привчаються бути толерантними до колег по навчанню, які трохи інші на вигляд, але мають такі ж потреби, як і вони — отримати гідну освіту, що дозволить їм прожити гідне життя рівноправного громадянина.
Объяснение:
ответ: Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем.
Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи, все надихало молодою парубочою
все надихало молодою парубочою красою. Він то повз на животі, по тонких крижинах, то впирався палицею й перестрибував через водяні латки, то
тобігав з кінця в кінець криги, не маючи виходу.
маючи виходу.Діти улітку складають гербарій пелюстка ромашки, й цвіт ведмежого вушка, зозулині черевички, й сині
лісові, дзвоники...
Надеюсь
Объяснение:
Це велике щастя, що ми живемо на такій географічній широті, де маємо аж чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер… Проте є в осені величава дозріла краса.
У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.
Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.
А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…
Подробнее - на -