Нарешті прийшла осінь. Я дуже люблю її, адже це така гарна, різнобарвна та чарівна пора року. Також, осінь -- це пора, коли доспівають більшість овочів та фрутів. Коли осінь заглядає в сад наливається соком виноград, і свіжі яблука ранет солодкі стають наче мед. Коли приходить осінь на душі стає одночасно і радісно і сумно, адже доводиться прощаватися із радісним співом птахів, які відлітають у вирій. Мені жаль тих тваринок які лягають у зимову сплячку, адже вони не побачать коли дерева одінуться у золоті шати. Але згодом ностане зима і все засне довгим сном: дерева, кущі, квіти та зелена трава. Однак осінь дивує і чарує все та всіх.
Люблю ранню осінь,коли ще тепло,наче влітку,але й не так спекотно. Люблю бродити поміж деревами гати,як палають перші поодинокі листочки. Осінь і пахне особливо!Запах у неї терпкуватий із від вінками диму. А мій пес Паркан найбільше любить ловити носом павутиння бабиного літа! Рання осінь ласкавіша і лагідніша за літо!Ну як її не любити?