Свято, яке мені найбільше подобається Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати. У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь. На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.
- Онучек, давай навколо нашого дома посадимо сад? - спитала бабуся - Гаразд. Можно посадити яблуні, груші, абрикоси, вишні. - порадив онук бабусі - Що скажешь за малину та клубнику? - Згоден. Можно, буде осіню робити варення - Звичайно! - підтримала бабуся свого онука - Я ще думаю, що можемо посадити кавуни. Щоб в літку було чим посмакувати - Ти ж не забувай про овочі - нагадала бабуся онукові - Помідори, морква, картопля. І багато всього. - І в зимку буде, що нам всім - Пішли, бабуся! - гукнув онук бабусю - Ідем, дитино, ідем!
есе це такий твір в якому повинно бути дуже розписано про тему