Мені здається,що всі люди теж птахи.. Вони теж літають,але ніхто не бачить як.. Хтось у хмарах,а хтось у сморіду і небіжчистві.. Всі люди різні,й не треба судити за їхнім зовнішнім виглядом,й ті хто літає у хмарах,той думає що жебраки вони дуже погані,але є й ті котрі думають інакше..Кожна людина,неважливо яка вона,у неї є душа,іноді добра,а іноді і огидна..
Оленка дуже любить природу.Одного разу коли вона була на прогулянці вона побачила хмару.Вона повільно і спокійно пливе собі по небу і закриває сонце.Оленка дивиться на ту хмару і бачить що вона ніби укриває всю землю.Дівчинка зажуриласяі заснула. Вона згадала коли вона була ще маленькою вона загубилася в лісі,вона розплакалася. Коли мама її знайшла вона їй сказала: 《Не плач,бачиш ти зі мною,я тебе люблю, і нікому більше не віддам,ліпше сміюся а не плач》 Дівчинка прокинулась і усміхнулась,вона підбігла до матусі обрала і поцілувала її.До О ленки підійшов кіт,дівчинка К ликала його до гри ,та нажаль він дуже лікувавсяЧерез пару років мама підійшла до дитини і сказала 《памятаєш цю хмару》Ця хмара була наповнена спогадами .
3.проліски про - префікс ліс - корінь к - суфікс и - закінчення проліск - основа
низька низь - корінь к - суфікс а - закінчення низьк - основа
навесні на - префікс весн - корінь і - суфікс
4. Низька квіточка з`явилася першою навесні, і ще одна, і ще - це проліски. Квіточка - підмет, з`явилася - присудок
5. Це вони відчули перші промінці сонця. Незабаром буде вже зовсім тепло. Прилетять і почнуть гомоніти перелітні пташки. Дерева, кущі, трави вибухнуть зеленими барвами. Закінчиться шкільне навчання. Розпочнуться мої літні канікули.
Вони теж літають,але ніхто не бачить як..
Хтось у хмарах,а хтось у сморіду і небіжчистві..
Всі люди різні,й не треба судити за їхнім зовнішнім виглядом,й ті хто літає у хмарах,той думає що жебраки вони дуже погані,але є й ті котрі думають інакше..Кожна людина,неважливо яка вона,у неї є душа,іноді добра,а іноді і огидна..