Можна дуже довго розмірковувати про те, що для кожної окремої людини означає слово батьківщина, його рідина країна. Насправді далеко нє обов'язково у людей їх власна країна викликає якісь приємні емоції та враження. Тут цілком важливі варіанти: Хтось любить свою країну за щось певне , хтось може любити її просто так, фактично без приводу. Але буває так ,що людина свою країну не любить. Або ж вона просто байдужа для людини.
Якщо говорити про мене і Україну , то цей взаємозв'язокдля мене не є однозначним. І ставлення до своєї країни у мене не однозначне.
З одного боку, Україну, безумовно є за що любити. Вона служить для нас всіх батьківщиною , ми тут виросли, набралися досвіду. Ми нерозривно пов'язані з Україною, і тими людьми, суспільством, яке тут проживає. Неможливо не любити все те, що настільки близьке для тебе. Я наприклад дуже люблю українську мову, вона красива і безумовно, красивою є і українська музика, як народна, так і сучасна . Українська культура дуже різноманітна, вона цікава і шанобливо ставиться до чужих культур , чим приваблює багато народів. Тому з упевненістю я можу сказати що Україна для мене існує і грає велику роль.
Осіннє сонце сховалися за горизонтом