Повідомлення на морально-етичну тему публіцистичного стилю “Моя рідна українська мова”
Объяснение:
Мова є справжньою скарбницею нашого народу та головною складовою життя кожної людини, запорукою її духовного розвитку та запорукою розвитку суспільства.
Серед людей, які нас оточують, можна зустріти жінок і чоловіків з різним рівнем освіти і культури, різною поведінкою і мовною культурою. Ці люди ставляться по-різному до того, як розмовляють вони і до того, як розмовляють з ними. Деякі з них розуміють те велике значення слова, яке воно має у нашому житті, і дбають про рідну мову, плекають про неї, постійно збагачують свій словниковий запас, покращують свій мовний і культурний рівень та рівень спілкування з іншими людьми, тим самим збагачуючи і їхню мову.
Не дарма кажуть – яка людина, така в неї й мова. Можна сказати і по-іншому – як людина розмовляє, такою вона й є в житті.
Та є навіть малоосвічені люди, які настільки щирі душею і талановиті, які відчувають слово душею і від природи мають дуже тонке почуття рідної мови. Такі люди у всі часи були талановитими оповідачами та казкарями.
Однак є й такі люди, які, незважаючи на свою освіченість і зовні високий культурний рівень, зовсім не дбають про рідну мову. Вони не вважають потрібним правильно розмовляти та перейматися чистотою мови. Такі люди можуть отримати декілька вищих освіт, але по-справжньому освіченими вони не стануть доти, доки не навчаться красиво та правильно розмовляти.
Своїм невважливим ставленням до рідної мови ці люди виявляють свою духовну неповноцінність, свою байдужість до історії свого народу.
Неповага до рідної мови – це, перш за все, неповага до героїчного минулого своєї країни, до її сучасного життя та до її майбутнього. Нажаль, в сучасному суспільстві таких людей, які не неповажливо ставляться до рідної мови, які не вміють гідно користуватися нею, досить багато.
В славній багатовіковій історії нашого народу не було жодного видатного поета чи письменника, який би не прославляв рідну мову, свою любов до неї, який би не покладав на неї великих надій у майбутньому, бо доля нашого народу нерозривно зв’язана з долею його мови. Тому нам не слід нехтувати важливістю живого слова, треба добре вивчати рідну мову та прагнути підвищувати свій культурний і мовний рівень. Лише за таких умов кожен з нас зможе стати повноправним членом сучасного суспільства, лише за таких умов нам буде зрозумілий зміст фрази: “Яка людина, така в неї й мова”.
Але що потрібно робити, щоб залишатися гідною людиною? Першим законом має бути повага до самого себе. Треба берегти гідність, не робити нічого ганебного навіть в таємниці, бути готовим кожну свою думку висловити вголос. Потрібно піклуватися лише про те, щоб узгоджувати свої вчинки зі своїми переконаннями. Людина гине, коли вступає в угоду з совістю. Докори сумління в самому прямому сенсі наносять незагойні рани внутрішньої сутності людини. Не менш важливо бути чесним наодинці з собою. Чесність робить людину цілісною. Коли людина думає, говорить і робить одне і те ж, то її сили потроюються.
Объяснение:
Мені приснився сон де я брала інтерв'ю в Леонардо Дикари.
Я купила собі новий комп'ютер останньої версії.
Я виграла в лотереї мільярд.
Я не знаю яке можна скластилі речення з тюремного. ВИБАЧ