- Доброго дня, Вікторе Васильовичу! (ім*я та побатьк..можеш своє написати)
- Доброго дня,Миколо! Давно не бачились!
- Так-так, пройшло вже 10 років, від закінчення школи.
- Як в тебе справи в житті? Добився своєї мети?
- Справи дуже добре! Так я поступив у вищий навчальний заклад, як і хотів, буду старатись стати юристом.
- Оо, це хороша професія, удачі тобі і надал А як у вас справи? Як ваше здоров*я?
-В мене все добре, вот вийшов вже на пенсію! А здоров*я не дуже, трохи важко ходити, і серце інколи болить.
-Знаєте, Вікторе Васильовичу, колись ви мені сказали хороші слова: " Щоб добитись своєї мети, потрібно вірити і йти в перед", я їх запам*ятав на все життя, і вони допомагають мені вірити в себе та свої сили!
- Молодець, Миколо! Успіхів тобі в житті, та досягнення своєї мети!
- Дякую, Вам теж всього найкращого, та міцного здоров*я! До побачення!
- До побачення, надіюсь що ще колись зустрінемось!
Пишається український народ милозвучними піснями, в яких джерельною водою струменять почуття радості, смутку, гумору, любові.
Пісня — це свідок, але не німий споглядач історії, а промовистий, душевний свідок. Пісня для народу була і є необхідною потребою його життя. У ній виливалася надія на краще майбуття.
У піснях постає велична природа України, якою зачаровані люди протягом багатьох віків. Просторі степи, широкі ріки, краса садків, гаїв, лісів, бурхлива історія народу-великомученика, політичні події та боротьба за свою віру — все це в народній скарбниці пісенної творчості.
Історична пісня розповідає про героїв: Наливайка, Трясила, Залізняка, Ґонту, Хмельницького, Палія. Весільна вчить поважати обряди й звичаї української родини, підносить почуття чистого кохання. Лірична примушує замислитись над проблемами духовної вищості, над буденщиною. Жартівливі піднімають настрій, допомагають позбутися негативних рис вдачі чи поведінки.
А саме виконання пісень гуртом допомагає відчути духовну близькість один до одного. Людина стає натхненною, просвітленою від звуків чарівних мелодій. Славнозвісний Олександр Довженко писав, що пісня — це душа народу. Так, і не погодитись з цим важко.
Необхідно усім нам, українцям, берегти перлину народної творчості, збагачуючи й примножуючи славу найпісеннішої нації світу. Розсипати заквітчані перлами-самоцвітами творчої мистецької душі народу звуки по просторах рідної землі. Бо тільки з піснею можна сміливо дивитися в загадкові очі майбутнього.