На сьогоднішній день можна з впевненістю стверджувати, що Інтернет став невід’ємною складовою нашого життя, існування нашої урбаністичної цивілізації. Навіть ті, хто був супротивником використання досягнень сучасних технологій у нашому повсякденному житті сьогодні побачили ту користь, яку приносить людям Всесвітня павутина. Та констатувати, що новітні технології викликають однозначну реакцію у наших сучасників, представників різних соціальних та вікових верств населення, ніяк не вірно. Лише той, чия професійна діяльність чи повсякденне життя пов’язані з використанням досягнень комп’ютерних технологій, добре розуміє, наскільки суперечливі можуть бути оцінки такого явища, як Інтернет. З одного боку це:
Більш, ніж технічне середовище Інструмент для самовираження. Революційно нове явище, яке прийшло на зміну традиційним засобам тиражування і публічного поширення інформації. Осередок вільних від цензури прогресивних ідей, своєрідна Мекка свободи слова та інтелекту. Надзвичайно велика бібліотека. Нове великомасштабне і легкодоступне джерело знань. Зручний засіб самоосвіти.З іншого боку Інтернет – це:
Такий собі “фоновий шум” інтелектуальної людської діяльності. Засіб безконтрольної пропаганди. Місце, засиджене любителями порнографії, недоброякісної реклами та легкої наживи. Інформаційний смітник. Засіб програмування дітей і підлітків, який перетворює їх в віртуальних монстрів.Можна було б ще довго перераховувати достоїнства та недоліки Всесвітньої павутини, але вище перелічені чинники досить повно представляють різноманітну палітру думок сучасного суспільства про Інтернет. Сьогодні людство вже вкотре вирішує, наскільки гарно і наскільки погано те, що Інтернет проник в усі сфери нашого життя. Прихильники впровадження новітніх технологій у наше життя акцентують увагу на тому, що Всесвітня павутина надає змогу отримати доступ до будь-якої інформації, доступ до цінностей культури і мистецтва, доступ до величезної кількості наукових, художніх і розважальних матеріалів. Але в той же...
час Інтернет надає доступ до інформації, яку можна вважати небезпечною або розпусною, інформації, яка може негативно впливати на психологічний стан молодого покоління.За впровадження Інтернету сьогодні виступають технічні фахівці та представники професій, яким існування Інтернету значно полегшило робочий процес до до досягнути кращих результатів у своїй діяльності. Не менш популярним та незамінним Інтернет став для тих, хто займається самонавчанням та прагне підвищити свій науковий та загальнокультурний рівень. І звісно, незамінним він став як надзвичайно зручний засіб різноманітних розваг, доступ до яких може отримати будь-хто.
Проти Інтернету виступають ті, хто хвилюється за здоров’я майбутніх поколінь, бо щоденне спілкування з комп’ютером погано впливає на стан організму, до того ж зменшується час, який люди раніше витрачали на фізичну працю та зайняття спортом. Крім того, Всесвітня павутина значно зменшила живе спілкування та замінила його на спілкування у всіляких чатах та на форумах. Те ж саме можна сказати при книжки та театр.
Той, хто любить читати, ніколи не проміняє звичайну книжку не бездушний монітор комп’ютеру. Бо електронні сторінки ніколи не замінять насолоди від перегортання паперових сторінок. Неможливо відмовитися від запаху тільки надрукованої книги та від змоги читати її у будь-яких умовах. Не замінить Інтернет і театру, бо цій вид мистецтва перш за все базується на присутності глядацької аудиторії, яка і створює надзвичайну атмосферу, поєднуючи актора с глядачем. Лише живе спілкування, лише знаходження в театральному залі дозволить в повній мірі зрозуміти творчі задумки режисера та акторського колективу. Тому я вважаю, що яким би розвинутим не став Інтернет, які б технології не приходили на до користувачам, звичайне телебачення, театр та книги Всесвітня павутина ніколи не
Дуже часто ми чуємо: "Ти цього не гідний", "Тримай свою гідність", "Він гідна людина"... Все це примушує нас замислитись, а що ж таке гідність? Кожна людина по-своєму розуміє поняття «гідність». Для одного це вміння відстоювати свою точку зору, переконувати в її правильності інших. Другий гідністю вважає гордість і непокору. У третього почуття гідності асоціюється з приреченістю до самотності. У моєму ж розумінні, гідність є однією з найважливіших рис кожної людини. Адже тільки людина, що має почуття особистої гідності, за будь-яких обставин посяде відповідне місце в суспільстві. Як же стати гідною людиною? Що зробити, щоб заслужено здобувати повагу інших? Для цього людині необхідно виховувати в собі такі риси характеру, як чесність, порядність, щирість, доброзичливість, толерантність, а також патріотизм. На почутті власної гідності ґрунтується самоконтроль людської особистості, вимогливість людини до себе. Разом із совістю й честю гідність є засобом усвідомлення людиною відповідальності перед собою та іншими. Гідна людина ніколи не дасть себе в образу і не дозволить принижувати. При цьому з глибокою повагою ставиться до свободи особистості інших людей. Така людина не стане навмисно заподіювати іншим незручності, біль і страждання, а навпаки, своєчасно до Гідна людина ніколи не зазнається, а залишиться скромною. Філософ Мішель де Монтень писав, що справжня людська гідність схожа з річкою, бо найглибша водойма найменше шумить.
Я вважаю, що людська гідність - це крихкий і безцінний скарб людини, на якому тримається наше суспільство. Тому відкинемо погані думки і будьмо гідними нашого минулого, теперішнього і майбутнього!
На 14 жовтня припадає одразу три величних свята ‒ День Козацтва, свято Покрови Пресвятої Богородиці та День захисника Вітчизни.
День козацтва
Художник: І. Рєпін | Картина: Запорожці пишуть листа турецькому султану
Українське козацтво має довгу уславлену історію. Перші офіційні згадки про козаків можна знайти ще у 1492 році. Саме тоді запорожці нанесли нищівну поразку турецькій воєнно-морській галері і визволили з полону своїх побратимів. Ось з цієї розповіді і починаються літописи про мужні подвиги і легендарні походи козаків.
Відомо, що свято Покрови було на Січі найвеличнішим. Козаки вважали Пресвяту Богородицю своєю заступницею і захисницею, і вірили в її силу. Саме 14 жовтня (за старим календарем 1 жовтня) відбувалась Велика Рада, чи як її ще називали Козацька Рада. В цей день обирали отамана і вирішували, як жити на наступний рік.
З часом свято отримало ще одну назву – Козацька Покрова. А в Україні з 1999 року 14 жовтня офіційно відзначають День козацтва.
За християнськими легендами
День Покрови – одне зі знаменних християнських свят. Існує легенда, чому так повелось.
Розказують, що коли у десятому столітті на Візантію напали сарацини і намагались захопити Царгород, захисники міста у відповідь на свої молитви побачили Пресвяту Богородицю, що зняла з голови покрову і розпростерла над ними. Загарбники відступили. Царгород вистояв. З тих часів Пресвяту Богородицю шанують, люблять і звеличують.
Так, на честь Покрови в Україні побудовано багато храмів: Покровський собор у Харкові, Церква Покрови Пресвятої Богородиці на Подолі, Свято-Покровський кафедральний собор у Рівному, Свято-Покровська церква у Батурині. Також ім’я святої звеличили у назвах селищ і вулиць.
Шануємо захисників
Автор: Юрій Журавель | Джерело: joyreactor.cc
Починаючи з 2014 року, 14 жовтня набуло ще одного значення – українці святкують День захисника Вітчизни. Експерти з Українського інституту національної пам’яті прийшли до висновку, що це найкращий день для того, щоб вшановувати наших мужніх захисників.
Можливо це пов’язано ще й з тим, що 14 жовтня вважається днем створення Української повстанської армії (УПА), бійці якої боролися за свободу країни. Якби там не було, але з 2015 року це свято вважається всенародним і є червоним вихідним днем календаря.
З весільним колоритом
Художник: О. Кулаков | Картина: Українське весілля
Як і кожне релігійне свято, Покрова має свою дохристиянську природу, тісно пов’язану з сільськогосподарським календарем. Адже саме від роботи на землі залежало тодішнє життя селян.
Вважалось, що до Покрови слід завершити усі польові роботи, адже саме в цей день земля вкривається першим снігом. Казали, що 14 жовтня осінь зустрічається з зимою.
На Покрову розпочиналось навчання у школах, а дівчата готувались до весілля. Недарма шуткували: «Прийшла Пречиста – несе старостів нечиста».
Пора весіль і гулянь тривала аж до початку Різдва. Взагалі, свято Покрови завжди було дівочим днем. Юні красуні звертались до Богородиці з проханням швидше зустріти судженого і вийти заміж.
Народні прикмети на Покрову
Ну і звісно ж свято Покрови має свої народні традиції та прикмети. Ось деякі з них:
Якщо погода на Покрову сонячна і ясна, то і зима буде м’якою і не дуже морозною.
Випав сніг, чекай суворої і холодної зими.
І ще одна корисна прикмета. Можливо вона стане тобі у пригоді. На Покрову не можна просити чи давати гроші в борг.
Тепер можна вважати, що до Покрови ти готовий. А взагалі, як би там не було і щоб ти не святкував, головне, проведи свій вихідний вдало!