Майбутнє…Яке воно? Кожен уявляє його по-своєму, вірить лише у найкраще, сподівається отримати подарунок долі. Мені важко сказати щось визначне навіть про власне майбутнє, а тим більше цілої держави. Але набагато легше розповісти про майбутнє, яке уявляєш.
Я вважаю, що достойне минуле свідчить про достойне майбутнє нашого народу.Я уявляю майбутнє нашої Батьківщини світлим і радісним. Вірю, що українці збережуть свою гідність і славу. Українських вчених знатимуть у всьому світі, їхню працю достойно оцінять у найрозвинутіших країнах планети, однією з яких буде Україна. Це уявити неважко, адже на сьогоднішній день багато талановитих українських науковців зарекомендували себе у світі як здібні і обдаровані спеціалісти.
Хочеться вірити, що сприятливі умови для наукової і творчої праці будуть і в Україні. Це буде надзвичайним здобутком для нашої держави, бо серед українців гається неабиякий науковий потенціал, який може стати твердою основою технологічного прогресу не тільки нашої держави, а й усього світу. Чистий український розум нарешті матиме своє призначення.
Здавна українці плекали і берегли своє рідне слово. Вони пронесли його крізь довгі роки пронизливої неволі, боротьби за власне самовизначення і заборони. Тільки мужній і стійкий народ міг стільки вистраждати заради своє мови - однієї з найспівучіших у світі. Тож я вважаю, що українська мова у новій незалежній державі розквітне красою рідної Батьківщини, замайорить іменами нових письменників і поетів-наступників. Таких геніїв української літератури, як Тарас Шевченко, Григорій Квітка-Основ’яненко, Леся Українка. Залунає українське слово, подарує свою красу читачам усієї планети.
Живий пилосос
Жив собі пилосос. І якось за промінням сонця він потрапив у чарівну країну. А там як в раю! Так багато різноманітних приладів – не можливо порахувати! Якось він зустрів праску. Її звати Висушайка. Вони познайомилися, сподобалися однин одному і заприятелювали. Якось друзі пішли в ліс і заблукали. Висушайка розплакалась і сказала:
-Ми заблукали І назавжди залишимося тут. Пилосос відповів:
-Не плач, Висушайко, мій друг Вертоліт нам до Він працює в цьому лісі. Я йому зателефоную і він прилетить за нами. Вертоліт швидко знайшов своїх друзів. Він приземлився, погрузив їх собі на борт і відвіз додому. Пилосос і Висушайка подякували своєму рятівнику.