Довженко(Власна назва - прізвище)! Як багато сплелося(ненаголошена "е", перевірочне слово "заплЕтений") в цьому(буквосполучення -ьо-) слові, у звучному прізвищі(словникове слово) митця. Ми вимовляємо(закінчення -ємо, особова форма дієслова, 1 дієвідміна, теперішнього часу, множини) це прізвище, і перед нами постає на диво красива, струнка людина, ясноока(подвоєна -о-, збіг голосних у складному слові), кристально чиста і натхненна(продовжена "н", суфікс -енн-). Які він залишив по собі кінокадри(складне слово), новели(слово іншомовного походження), повісті і щоденники(подвоєна "н", збіг приголосних кореня і суфікса) – щирі сповіді власного серця!
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.Більше діла — менше слів.Будь господарем своєму слову.Мовивши слово, треба бути йому паном.Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.Від красних слів язик не відсохне.Від солодких слів кислиці не посолодшають.Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.Від теплого слова і лід розмерзається.Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.Впік мене тим словом, не треба й вогню.Гостре словечко коле сердечко.
А) Мiсто
1) Нiчне мiсто нiби поринуло в сон.
2) Вечiрнэ мiсто шепоче казки.
3) Це мiсто мене окриляэ!
4) Мiсто неначе сiяэ од сонця.
5) Прокинулись квiти на клумбах, джмелi задзизчали, а мiсто немов заспiвало.
Б) Погода
1) Погода яснiша за очi дiвицi.
2) Заплакало небо, схлипнули хмари.
3) Осiннiм туманом укрились поля.
4) Вiтер виэ, до долу верби гне високi.
5) Так сонячно й любо, погада I небо неначе смiэться менi.