Лист до бабусі. Текст.
Дорога бабусю!
Вчора сталась цікава подія. Спішу поділитися нею з Вами. По дорозі до школи я знайшла маленьке кошеня. Мені стало шкода самотньої тваринки. Вдома я дала йому молока. Воно таке маленьке та беззахисне. Я хочу попросити тата, щоб залишити його у нас. Як Ви думаєте: тато дозволить?
У школі у мене все гаразд. Скоро настануть канікули. Коли приїдемо до вас, зможу показати свій табель.
Вчитель фізкультури сказав нам, що ми підемо у басейн. Цього літа я навчилась плавати, а тому з нетерпінням чекаю цих уроків.
А як справи у Вас? Що нового ? Дорога бабусю, приїжджайте до нас у гості. Я вже скучила за Вами.
Дата : До побачення.
(впиши дату ) твій внук
Навесні хата ожила, дихнула на повні груди своїми свіжо вибіленими стінами. Скоро Великдень. Останні дні посту добігають кінця, а це кличе усіх готуватися до наближення величного свята. Свята, що наповнить хату радісними голосами дітей та онуків, що мов ті птахи повертаються на весні до своїх гнізд, так і діти спішать до своїх батьків. Спішать до свого дитинства, до рідних стін, до своїх спогадів.
Той хто не покидав батьківського дому так гостро не відчуває любові до нього та до своєї родини, як той хто полишив його. Будучи на відстані т починаєш згадувати кожну картинку на стіні, вишиті рушники над образами, тебе манить запах свіжого хліба, який мама щойно витягнула з печі. А вишневий цвіт усні засипає тебе білою віхолою, сонячні промені освітлюють рідне подвір'я. Ти просинаєшся і розумієш, щоце був сон. Ти ідеш у своїх справах, а думка про рідний дім непокидає тебе і ти вже на настінному календарі ставиш відмітки про прожиті дні, як знак, що ти на один день наближаєшся жо своєї мрії. Мрії відчинити двері свого дому, обійняти найрідніших людей та глибоко вдихнути запах свого дитинства - своєї батьківської хати.
