Тарас сидів в Літньому саду. Пензлик у його руках вправно вимальовував пейзажі.
- Гарно малюєш - раптом промовив чоловічий голос.
- Дякую, пане - трохи нервово відповів Шевченко поглянувши на нього.
Через деякий час Тарас продовжив малювати.
- Хто тебе вчив так малювати? - раптом запитав незнайомець.
- Дяки- коротко відповів хлопець.
- Не може бути! В тебе є талант. А як тебе звати?
- Тарас Шевченко, а вас?
- Іван Сошенко - саме так і почалася їхня дружба. Ще не раз вони зустрічалися тут, у літньому саді.
