Називний дві́сті сімдеся́т шість
Родовий двохсо́т сімдесяти́ (сімдесятьо́х) шести́ (шістьо́х)
Давальний двомста́м сімдесяти́ (сімдесятьо́м) шести́ (шістьо́м)
Знахідний дві́сті сімдеся́т (сімдесятьо́х) шість (шістьо́х)
Орудний двомаста́ми сімдесятьма́ (сімдесятьома́) шістьма́ (шістьома́)
Місцевий на/у двохста́х сімдесяти́ (сімдесятьо́х) шести́ (шістьо́х)
п’ятсо́т шістдеся́т четве́рта
п’ятсо́т шістдеся́т четве́ртої
п’ятсо́т шістдеся́т четве́ртій
п’ятсо́т шістдеся́т четве́рту
п’ятсо́т шістдеся́т четве́ртою
на/у п’ятсо́т шістдеся́т четве́ртій
Моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. Зветься воно Василівкою, на честь хлібороба Василя, який першим поставив тут хату.
Той Василь дуже вдало вибрав місце для оселі. Опис місцевості села я почну з опису річки. Вона тиха, заросла комишем. Річка протікає відразу а околицею нашого села.
Там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.
А далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. Весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. Зі степом стикаються рівні зелені поля.
Тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще – овочі.
На схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. Він має штучне походження. Його вирили десь сімдесят років тому.
Саме сюди селяни ходят рибалити та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби.
Объяснение:
Ти не написав про яке село твір робити .
невдовзі линув дощ як з відра