Объяснение:
Прийшла весна. Птахи, повертаючись із далеких країв, віталися з рідною землею. Усе навколо ожило, цвіло, буяло. Земля, що вчора виглядала білою пустелею, нині нагадувала казковий зелений килим, увінчаний ранніми квітами. Дерева, вкриваючись пишним цвітом, мрійливо погойдували вітами. Весняне сонце, зігріваючи весь простір, кидало на землю ніжні промені, що сріблом переливалися на хвилях маленького струмочка. Усе навкруги наповнилося незвичайним духом відродження, оновлення. Природа, ніби повноводна ріка життя, невпинно і стрімко розвивалася розкішшю свого багатства, мудрості, краси. Всі люди стояли, як вкопані познімавши шапки. Жінка, схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась. А в катразі, прихилившись до дерева, щось майструє дід. Він показав на підлітка, який, відійшовши на сторону, подивився трохи і зник. Пес дивився на малясник зосереджено, з блисками жадоби в гаслих очах, нашорошивши вуха. Жадібно їли всі, бравши тремтячими руками вже тільки бліді і приречені привиди.
Відокремлені обставини: повертаючись із далеких країв, вкриваючись пишним цвітом, зігріваючи весь простір, познімавши шапки, схрестивши руки на грудях, прихилившись до дерева, відійшовши на сторону, нашорошивши вуха
1. Оратор зачепив самолюбство декого з аудиторії .
2. Незнання мовних норм може призвести до неприємностей.
3. Ян Коменський був відомим представником усього педагогічного світу, особливо чеського .
4. Оратор звернув увагу, що в залі присутня більша частина аудиторії.