4, 4, 2
1плюснути, контрасТний, безчесність
2капосний, гіганТський, безвиїзний
3кріпосний, скляний, свиснути
4шісТнадцять, хворосТняк, баласТний
Помилки при спрощенні приголосних допущені у варіанті
1жалісний, студентський, парламентський, солдатський
2сонце, свиснути, баластний, заздрісний
3тижневий, проїзний, шістнадцять, масний
4хвасТнути (виняток), улесливий, просланий, первісний
Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах варіанта
1артисТці, якісний
2власний, умисний
3цілісний, контексТний
4агенТство, капосний
Якщо щось незрозуміло, то можу пояснити, отже, не бійтесь ставити питання
здається — фонетична транскрипція 1) - [здайец': а]; 2) - [здайет'с'а]
звукова схема:
1) - - • = • =: • 2) - - • = • = = •
2. позначити наголос рискою над буквою "є", над звуком "е".
3. поділити на склади - [зда / йе / ц': а].
4. у слові три склади: усі склади — відкриті; 1-й і 3-й — ненаголошені, 2-й — наголошений.
5. у слові 8 букв і 7 звуків; кількісної відповідності немає, тому що буква є у позиції після голосного позначає два звуки — [йе]; буквосполучення -тьс- унаслідок асиміляції позначається як [ц': ].
6. голосні звуки: [а], [е], [а]:
[а] перший і третій — голосний заднього ряду низького підняття, ненаголошений;
[е] — голосний переднього ряду середнього підняття, наголошений.
7. приголосні звуки: [з], [д], [т'], [й], [с']:
[з] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, дзвінкий, свистячий, твердий;
[д] — шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, дзвінкий, твердий;
[й] — сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який;
[т'] — шумний, середньоязиковий, проривний, глухий, м’який;
[с'] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, глухий, свистячий, пом’якшений.
8. приголосний т у позиції перед с асимілюється ним, і це буквосполучення читається як [ц': ].
9. незважаючи на процеси асиміляції пом’якшений подовжений
[ц': ] графічно передається буквосполученням -тьс-: здається.
в городе моем много разных улиц: и большие, и маленькие, и широкие, и узкие, с высокими домами, и не , но родная мне улица только одна.
появления своего двора я не знаю, мои родители жили в другом городе (районе), но я знаю множество событий, которые происходили на моей улице, знаю каждое дерево, каждый укромный уголок, куда можно спрятаться во время игры в прятки. я знаю практически всех детей своего двора. вместе мы часто устраиваем различные соревнования, играем, шутим, разговариваем.
я люблю свою улицу в любое время года. весной на деревьях расцветает сирень, от этого все вокруг пропитывается приятным ароматом цветов. летом весь двор становится похожим на муравейник, потому что на улице появляется много людей, так как все жители выходят погреться на солнышке. осенью двор окрашивается во все оттенки красного и желтого, становится необычайно красиво. зимой все засыпает и вокруг становится тихо.
моя улица – это то место, к которому я отношусь с особым чувством. она мне дорога, потому что здесь я рос, знакомился с новыми людьми, многому учился. именно с моим двором связано много счастливых и радостных моментов моей жизни. моя улица навсегда останется в моем сердце независимо оттого, где я буду жить в будущем.
источник: сочинение на тему моя улица