Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями та їхніми духовними надбаннями.
Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування».
Мова — це діамант, і лише від того, хто правильно нею володіє залежить чи сяятиме цей діамант в золотій оправі.
З 1997 року наша держава святкує День української писемності та мови, який припадає на 9 листопада і приурочений вшануванню пам’яті Преподобного Нестора Літописця.
Наша мова належить до мов великих європейських і світових народів. Вона є рідною мовою українців, які проживають за межами нашої держави у Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах.
Українською мовою написані невмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки, Нечуя-Левицького і Коцюбинського.
Тож нехай материнське слово стане духовним джерелом життя та сприятиме єднанню майбутніх і минулих поколінь, возвеличуючи Україну та її народ.
Коли тобі ставлять таке питання, тяжко зібрати думки до купи та пояснити швидко, використовуючи декілька слів. Поняття культурної людини дуже складне. Що воно містить в собі? Культурна людина-це така, яка має вищу освіту на сьогодні? Так, а може, та не може, а скоріш за все-ні!
Можна мати освіту, але бути некультурною людиною, тому що освіти недостатньо. Культурна людина-це інтелігента людина, якої відповідають риси її власної особи, її вчинки у явному зразку. Культуру треба виховати в собі, культурним та інтелігентним неможливо народитися.
Безумовно можна народитися в культурній сім’ї, і це зробить своє діло, але цього недостатньо. А що означає слово інтелігент? Із історії: Культурна людина" – поняття всеосяжне. Воно охоплює весь внутрішній світ особи і всі її вчинки, всі сторони і всі прояви, її відношення до світу, до себе і до людей.
Культура є широта і безкорисливість людських спонук, інтересів, прагнень цілей. Її рівень вимірюється тим, наскільки близькі і дороги людині інтереси його народу, його суспільства, всього людства, його сучасників, майбутніх поколінь і в той же час кожної окремої людини.
Культура – є краса і велич духовного світу і життя людини, міри її гідності і благородства, прагнення до досконалості і безперестанного вдосконалення. Це широта і глибина пізнань, прагнення ними ділитися, уміння їх застосовувати.
Культура вимірюється тим, наскільки людина опанувала нескінченність знань і творінь, створених людством, наскільки уміє він відрізняти головне від другорядного. Культурна людина критично відноситься до своїх власних думок, і з увагою до думок Культура завжди неотривна від людської діяльності і всієї поведінки людини, від того, що він робить, і як робить.
Критерій культури особи – не розбіжність слів і справ, діяльна гуманність, грунтовність і сумлінність у всьому, що робиш, і перш за все в праці, любов до праці і професійна майстерність, презирство до неробства. Уміння бачити навколишню красу, зберігати і примножувати її, прагнення «творити за законами красу».
Культура – це радість і мистецтво Культура – це радість і мистецтво спілкування, що вимагають постійної доброзичливої уваги до людей, довіри і терпіння по відношенню до ним, справедливості і щирості, дбайливості і педантичності, поступливості в дрібницях.