М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Есе на тему: "що робить мене щасливим"

👇
Ответ:
Mrsozic
Mrsozic
14.08.2022
Укожного своє поняття про щастя і протягом життя воно змінюється. спочатку для щастя потрібно небагато, а після вже цього недостатньо. сьогодні більше з цим поняттям асоціюються матеріальні блага. можливо це через відсутність життєвої мудрості, а може просто для обмеженого людини таке відчуття як щастя можна купити. насправді досягти матеріального комфорту більш реально, ніж духовно стати щасливим. людину робить щасливим його сім'я. спочатку це тато і мама, всі родичі. здорово коли всі свята об'єднують і дійсно тоді атмосфера щастя витає в повітрі. близьких людей навіть можна не кликати, по-справжньому близька людина приходить сам і від душі вітає. щастя це коли близькі люди тебе розуміють і не просто в звичайних ситуаціях, а в складних життєвих моментах і навіть скоєних дурниці. розуміння і гармонія ось і є справжнє щастя. часто люди не цінують те, що мають, а даремно. щастя - це вміти цінувати кожен прожитий день, радіти дрібницям. безумовно, необхідно ставить життєві цілі і досягати їх, але найголовніше потрібно вміти бути щасливим, незалежно від обставин. звичайно щастя це близькі друзі. протягом життя деякі люди з'являються, а з кимось спілкування припиняється. але обов'язково є кілька близьких друзів, перевірених ситуаціями і надійних. іноді здається, що і не друзі вони зовсім, а близькі родичі. щастя - це здоров'я близьких і рідних. немає нічого складнішого, ніж випробування хворобою. якщо всі будуть здорові, то людина вже буде щасливий. взагалі жити в гармонії це велике щастя. це завдання непросте, але щоб бути щасливим необхідно проводить роботу над собою. потрібно вміти отримувати це почуття і віддавати. але, ні в якому разі, не ставить свої потреби вище. щасливий той, хто вміє віддавати і робити щасливим другої людини. найголовніше щастя не тільки для людини, але і для всього людства, це продовження роду. народження дитини породжує космічне почуття абсолютного щастя. можна побудувати кар'єру, заробити багато грошей, але не випробувати щастя стати батьками. діти визначають сенс життя і роблять її наповненою, абсолютно щасливою.
4,8(16 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
7rus790
7rus790
14.08.2022

Дзвінкі приголосні [б], [д], [д’], [ґ], [ж], [з], [з’], [г], [дж], [дз], [дз’], як правило, зберігають свою дзвінкість.

Зокрема, це відбувається:

· на кінці слова (ніж, гедз);

· в середині слова перед наступним глухим приголосним, найчастіше на межі кореня і суфікса (дiжка, жабка); виняток - дзвінкий приголосний [г], який в окремих випадках чергується з глухим [х] перед глухими [т'] і [к] (н'іхт'ї, вухкиї);

· у кінцевих дзвінких приголосних префіксах роз-, без-, через- та інших перед глухим приголосного кореня (розповідати).

Дзвінкий [з] чергується з глухим [с] тільки у префіксі з- перед наступним глухим кореня (крім [ш] і [ч]) - с'ц'іпити, схот'іти. У випадку знаходження дзвінкого свистячого [з] перед шиплячими [ш] і [ч] він чергується з глухим шиплячим [ш] (зшити).

Глухі приголосні в середині слова перед дзвінкими чергуються з відповідними дзвінкими (Вишгород).

Приголосні шиплячі звуки [ж], [ч], [ш] перед наступними свистячими [ц'], [с'] чергуються відповідно зі свистячими [з'], [ц'], [с'] (книжка)

Сонорні приголосні [в], [й], які не мають глухих відповідників, в середині слова після голосного і перед голосним, на початку слова перед будь-яким приголосним і у кінці слова перетворюються на короткі нескладові голосні [я], [ї] (вояк, гаї).

Нормативним для української мови є чергування [у] та [в]; [і] та [й] у мовному потоці, яке залежить від кінця попереднього і початку наступного слова (наш учитель, наша вчителька)

Поняття орфоепія (вимовні норми) обіймає передусім фонологічну систему мови, тобто склад розрізнювальних у даній мові самостійних звуків-фонем, їх якість, їх зміни в певних фонетичних умовах – залежно від позиції або звукового сусідства».

Маємо усвідомлювати, що рівень знань з орфоепії фактично є прямо пропорційний культурному рівню, тому цьому питанню потрібно відводити чільне місце. На жаль, досі у шкільних закладах не введено хоча б як факультативний курс цієї важливої дисципліни. Діти, часто виростаючи в російськомовному середовищі, не отримують знань із правильності вимови в школі. Більшість із них потім не отримує їх і в процесі навчання. Вважаємо, що в умовах фактично постійної білінґвальності особливу увагу необхідно надавати вивченню орфоепії саме в шкільних та вищих навчальних закладах, адже вік у такому питанні має дуже велике значення. Про це писав і В.Самійленко: «Заховання фонетичної краси нашої мови я вважаю справою особливо важною, не для спеціалістів філологів, а для всіх, хто говорить і пише вкраїнською мовою, найпаче ж для тих, хто цією мовою вчитиметься… Дбаємо ж про оригінальні й прекрасні ознаки тієї мови…». На цьому також наголошує М.Погрібний: «Висока культура усного мовлення передбачає правильність слововжитку, граматичних форм, вимови й наголосу, а також уміння користуватися всіма виразовими засобами… Помилки в наголошуванні слів, вимові звуків і їх сполучень не тільки утруднюють розуміння висловленого, а й заважають ширенню та засвоєнню усталених норм».

Кожна мова має свої особливості реалізації в мовленні. Правило, яке часто можна почути в шкільних закладах «Як пишемо, так і говоримо» фактично є неприйнятним для жодної з мов, оскільки звуків є набагато більше, ніж літер. Достатньо згадати кількість літер у латинському, арабському, кириличному алфавіті, додати до цього наявність дифтонгів, трифтонгів, спеціальних надрядкових та підрядкових позначень, щоб зрозуміти складність передачі на письмі вимови.

Різниця між українськими правописом і вимовою насправді досить значна, щоб не звертати на це відповідної уваги.

4,4(4 оценок)
Ответ:
Hhh2341
Hhh2341
14.08.2022
Слово-основна одиниця мови. Мову називають найважливішим засобом спілкування, та якщо вдуматися, то основою і спілкування, і впливу, і пізнання є саме слово. Завдяки словам ми можемо виразити свої думки і почуття, емоції і мрії. Подумаймо: коли б не було мови, слів, звуків, ми не могли б розуміти один одного. Зараз часто можна зустріти одну з форм насильства-кулаки та бої. Не дійшовши згоди ми вступаємо в бій. А коли б просто поговорили то, я впевнена, дійшли б згоди чи компромісу. Словами можна вплинути на людину: заспокоїти чи розсердити, домовитися з нею чи навпаки. Отже погодбтеся: завдяки словам нам жити легче. А хіба ні?  
4,8(11 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ