Объяснение:
Історія – то події, яка, перетинаючи час, знищуючи його, стикається з вічним
Багато людей вважають, що історія не дуже важлива наука, і знати її не обов’язково адже історія розповідає про минуле, а значить, її події вже не актуальні. Інші стверджують що, немає майбутнього у тієї країни, яка не вивчає уроки свого минулого, тому що історія має тенденцію повторюватися.
Так навіщо ж потрібно знати історію і чи потрібно її знати?
Що стосується мене, я вважаю, що немає більш значною науки, ніж історія. Тільки історія нам розкриває нам величезний світ подій, повчальних історій, легендарних особистостей і доль. Історія не стоїть на місці з кожним днем вона стає ширше, багатшими.
Ми самі робимо історію, передаємо з покоління в покоління. Історію не можна змінити, не можна придумати щось нове в даній сфері – вона феноменальна, і цим вона ще цікавіше.
Історія – це наша культурна спадщина.
У нас є минуле, у нас є коріння. Ми отримуємо багату культуру у спадок від предків, а з до сторії ми можемо дізнатися, як все це створювалося.
Завдяки історії ми пізнаємо дані про події, що відбулися, прогнозуємо можливий розвиток майбутнього. Історія дає нам можливість вчитися на вже наявному досвіді і без вивчення історії людям різних культур неможливо бути толерантними одне до одного. Серед людей, які не бажають знати історію, будуть зростати національна ворожнеча.
Що спільного між російським і таджиком або між українцем і вірменином, тільки те, що вони люди, жителі однієї планети..
Початок подорожі був присвячений славному Кам’янцю, що на Подолі. Екскурсовод знайомив нас із старим містом та його чудовою архітектурою, околицями з прекрасними краєвидами. Ми побачили стародавні храми, церкви, величні споруди, міст між двома правими берегами Смотрича, і,звичайно, одне із семи чудес України – Кам’янецький замок. Він знаходиться на острові, який оточений каньйоном. Саме поєднання різних культур на маленькому острівці робить його неповторним. Атмосфера давнини витає у замку, і складається таке враження, що ось-ось із-за кам’яної стіни вибіжить воїн в обладунках або вискочить бравий козак на коні.
Ліцеїсти мали змогу побачити панораму міста не лише вдень, а й увечері: навіть фотографії не зможуть передати побачене на власні очі. Місто просто зачарувало всіх туристів.
Объяснение:
-І скільки ти будеш ще робити цей сценарій?
-Я роблю.
-Ти не сценарій робиш, а кота за хвіст тягнеш. Одно воду в ступі молотиш. Толку від тебе- нуль!
-Я зроблю.
-І скільки ти мене ще будеш годувати жданиками?
-Та я ладен небо прихилити щоб цей сценарій зробити, але мені нелізе в голову жодна ідея.
-Все, це ні за цапову душу. Хай сценарій робить хтось інший.