напевно, ви чули у своєму житті такі фрази як: «вони пішли на компроміс», «мені довелося піти на компроміс» «ми знайшли компроміс» і т.п. про що йдеться? які дії маються на увазі під фразою: «йти на компроміс» і що взагалі означає це поняття?
слово «компроміс» прийшло до нас від латинського слова compromissum, яке буквально означає згоду або угоду. тому компроміс можна описати як взаєморозуміння і згода, яких досягли завдяки взаємним уступкам.
хоча, можливо, не кожен вживає це слово в своєму лексиконі, насправді на компроміс доводитися йти дуже часто, а в деяких ситуаціях навіть щодня, більшості людей на планеті.
приміром, на компроміс можуть піти батьки вирішуючи як довго дозволити своїй дитині гуляти з друзями. якщо батьки вважають прийнятний час повернення додому 22.00, а дитина – 23.00, то піти на компроміс в даному випадку означає знайти прийнятний для двох сторін варіант – наприклад, встановити час повернення дитини додому в 22.30.
або ж інша ситуація. одній із співробітниць потрібно йти з роботи у визначений день тижня на 1 год. раніше встановленого графіку. начальник не проти цього, але за умови, що інша їх співробітниця буде під час відсутності першою виконувати її роботу.
для того щоб друга співробітниця була готова на такий договір, їм потрібно знайти компроміс і наприклад, домовитися, про те, що перша буде в інший день (коли вона не йде з роботи раніше) протягом години виконувати обов’язки другої або ж компенсує її працю грошима.
ось ряд причин, по яких люди йдуть на компроміс:
заради примирення сторін;
для збереження відносин, коли точки зору абсолютно відрізняються;
якщо без нього не можливою буде співпраця між сторонами;
коли піти на компроміс набагато розумніше, ніж наполягати на своєму;
якщо немає інших варіантів.
як бачимо, в житті нерідко доводиться йти на компроміс. можна навіть з упевненістю сказати, що без цього не можливо жити в суспільстві і співпрацювати один з одним. але варто врахувати, що є речі, якими не можна жертвувати заради компромісу.
для одних це сім’я і родичі, для інших – дорогі друзі, для третіх – особисті життєві принципи, для четвертих – робота. як би там не було, будь-яка людина має право сам вирішувати, що вона може покласти на шальки терезів компромісу. але без цього не обійтися в житті.
Намою думку, шкільна програма є не надто ефективною. учні українських шкіл вивчають близько 18-20 предметів, більшість з яких їх зовсім не цікавить. я вважаю, що для того щоб навчання стало ефективнішим слід зменшити кількість навчальних предметів. також , можна розділяти класи за здібностями: учнів,яким легше гуманітарні пермети й учнів,яким краще так званы "технычні" предмети неслід поєднувати в одні класи й навчати за однією програмою. зрештою, у кожного є певні здібності і самеїх потрібно враховувати при навчанні. генію наврядчи буде дуже цікаво на уроках мови чи літератури, натомість, учень що схильнийдо творчості може просто не зрозуміти - не має в нього здібностей й усе! тому я вважаю, що для того щоб начання стало ефективнішим і цікавішим слід зважати на здібності учнів .
Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. з собою обов’язково беру фотокамеру. сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь на прогулянку. напровесні під час відлиги з’являються першоцвіти. я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. на невеликих пагорбках, де розтанув сніг , де-не-де проросли зелені стрілочки – це проліски. розквітла перша квітка весни. два яскраво-зелені листочки розійшлися і на тонесенькій стеблинці висить молочно-біла квітка. вона повільно колихається від найменшого подиху вітру. ось пролісок вже розкрив свої тендітні і ніжні пелюстки, їх три. серединка квітки блідо-зелена з білим кантом і тичинками. а ось праворуч, їх вже ціла галявина, квіти дружно розцвіли і мені дуже пощастило. добре що проліски ще є у лісах і їх оберігають. я милуюсь цим весняним дивом, дуже радію, фотографую в режимі макро: зверху, знизу, збоку. м’яко ступаючи по сніжку швидко повертаюсь назад додому, залишаючи загадковий ліс.
напевно, ви чули у своєму житті такі фрази як: «вони пішли на компроміс», «мені довелося піти на компроміс» «ми знайшли компроміс» і т.п. про що йдеться? які дії маються на увазі під фразою: «йти на компроміс» і що взагалі означає це поняття?
слово «компроміс» прийшло до нас від латинського слова compromissum, яке буквально означає згоду або угоду. тому компроміс можна описати як взаєморозуміння і згода, яких досягли завдяки взаємним уступкам.
хоча, можливо, не кожен вживає це слово в своєму лексиконі, насправді на компроміс доводитися йти дуже часто, а в деяких ситуаціях навіть щодня, більшості людей на планеті.
приміром, на компроміс можуть піти батьки вирішуючи як довго дозволити своїй дитині гуляти з друзями. якщо батьки вважають прийнятний час повернення додому 22.00, а дитина – 23.00, то піти на компроміс в даному випадку означає знайти прийнятний для двох сторін варіант – наприклад, встановити час повернення дитини додому в 22.30.
або ж інша ситуація. одній із співробітниць потрібно йти з роботи у визначений день тижня на 1 год. раніше встановленого графіку. начальник не проти цього, але за умови, що інша їх співробітниця буде під час відсутності першою виконувати її роботу.
для того щоб друга співробітниця була готова на такий договір, їм потрібно знайти компроміс і наприклад, домовитися, про те, що перша буде в інший день (коли вона не йде з роботи раніше) протягом години виконувати обов’язки другої або ж компенсує її працю грошима.
ось ряд причин, по яких люди йдуть на компроміс:
заради примирення сторін;
для збереження відносин, коли точки зору абсолютно відрізняються;
якщо без нього не можливою буде співпраця між сторонами;
коли піти на компроміс набагато розумніше, ніж наполягати на своєму;
якщо немає інших варіантів.
як бачимо, в житті нерідко доводиться йти на компроміс. можна навіть з упевненістю сказати, що без цього не можливо жити в суспільстві і співпрацювати один з одним. але варто врахувати, що є речі, якими не можна жертвувати заради компромісу.
для одних це сім’я і родичі, для інших – дорогі друзі, для третіх – особисті життєві принципи, для четвертих – робота. як би там не було, будь-яка людина має право сам вирішувати, що вона може покласти на шальки терезів компромісу. але без цього не обійтися в житті.