Відколи існує світ і люди, що в ньому, відтоді існують найрізноманітніші заборони, стереотипи, забобони, пізніше дискримінації, расизм і т.д. Усі ці терміни актуальні і для сучасності. Навіть зараз у кожному з нас живе забобон чи стереотип і це зовсім не тому, що так потрібно, а тому, що ми самі цього хочемо. Хоч і у більшій мірі не усвідомлюємо. Усі процеси життя сприймаємо і реагуємо на них лише через свої стереотипи. Навіть весь світ не сприймаємо реально таким, який він є, а відтворюємо через призму стереотипів.
Стереотипи (переконання) - це не забобони (установки). Стереотипи можуть підтримувати забобони.
Однак, правила, заборони, порядки і стереотипи – це речі загальні та суто індивідуальні одночасно. Це в свою чергу - шаблон, мірка, які наш мозок не піддає сумніву є для нас правилом, а ті речі, які ми сприймаємо за можливо-ймовірні для нас є стереотипом.
Мова теж створена людиною для потреб спілкування і для утворення в пам’яті людства банку даних колективного досвіду у пізнанні світу. Та зрештою й сама людина є продуктом своєї діяльності, адже як справедливо зазначав Ф.Енгельс, “спочатку праця; а потім і разом з нею членоподільна мова стали двома найголовнішими стимулами, під впливом яких мозок мавпи поступово перетворився в людський мозок. Оскільки в основі культури лежить спільне прагнення людства до перетворення навколишнього середовища в сферу життєдіяльності, у засіб розвитку людського суспільства, то слід визнати, що немає і не може бути природної мови, первинною функцією якої не було б обслуговування процесу творення культури. Отже, мова – один з видів культури, покликаний разом із працею творити всі інші види культури. Більше того, мова є не тільки засобом творення культури, але й, що треба підкреслити, одним із її складових компонентів. На думку Є.М.Верещагіна і В.Г.Костомарова, “національна мова входить у поняття національної, бо природні умови, географічне положення, рівень і спеціалізація народного господарства, тенденція суспільної думки, науки, мистецтва – всі великі й малі особливості життя народу знаходять відбиття у мові цього народу”.
Скласти текст-міркування на 8 речень про те, чим мені подобається осінь, пропоную так: Всі стверджують, що осінь - одна з найчарівніших частин року. Але за що ж її так люблять? Я дуже люблю осінь за її барвистість, теплоту та яскравість. Восени вже немає тієї спеки, від якої ми потерпаємо влітку. Тепер все дихає свіжістю та прохолодою. Дні теплі, а вечори холодніші. У такі години можуть порадувати прогулянки різнокольоровим осіннім лісом, в якому дерева вбрані в жовті, червоні, багряні сукенки. Ось за що я люблю осінь!
Відколи існує світ і люди, що в ньому, відтоді існують найрізноманітніші заборони, стереотипи, забобони, пізніше дискримінації, расизм і т.д. Усі ці терміни актуальні і для сучасності. Навіть зараз у кожному з нас живе забобон чи стереотип і це зовсім не тому, що так потрібно, а тому, що ми самі цього хочемо. Хоч і у більшій мірі не усвідомлюємо. Усі процеси життя сприймаємо і реагуємо на них лише через свої стереотипи. Навіть весь світ не сприймаємо реально таким, який він є, а відтворюємо через призму стереотипів.
Стереотипи (переконання) - це не забобони (установки). Стереотипи можуть підтримувати забобони.
Однак, правила, заборони, порядки і стереотипи – це речі загальні та суто індивідуальні одночасно. Це в свою чергу - шаблон, мірка, які наш мозок не піддає сумніву є для нас правилом, а ті речі, які ми сприймаємо за можливо-ймовірні для нас є стереотипом.