Кожна людина хоча б один раз у своєму житті замислювалась над тим, що для неї щастя і чи існує воно взагалі як таке. Це досить-таки непросте запитання, це одвічна тема. Ще давньогрецькі філософи намагалися пояснити це поняття, зрозуміти його сенс, вони пов'язували його зі станом урівноваженості, гармонії людської душі.
Можна з упевненістю сказати, що щастя — це насамперед особливий стан душі, який передбачає певну піднесеність настрою, радість і, звичайно ж, душевний спокій. Однак кожен із нас не повинен забувати про те, що слід вміти знаходити це щастя, намагатися побачити його в простих речах.
Неможливо визначити поняття щастя спільним станом для всіх людей в цілому. Річ у тому, що для кожного одне й те саме поняття матиме свій особливий зміст, важливий і зрозумілий лише для нього. Можливо, почуття радості, щастя викликає у когось споглядання на весняну природу, милування її неповторною красою. Це ж так чудово гати за її змінами і щоразу відкривати для себе щось нове. Приємно радіти цим змінам. Ось, приміром, пройшов легкий травневий дощик і наповнив повітря свіжістю, приємною прохолодою. І вмить яскравіше зазеленіла трава, з'явилися барвисті квіти... А може, для когось щастя становитиме спілкування з близькими людьми, зі своєю родиною. Як же важливо іноді просто побути з рідними, поговорити, висловити їм усе те необхідне, усе те, на що так часто не вистачає часу і про що потім так жалкуєш...
Можливо, хтось вбачає своє щастя у придбанні якоїсь речі, дуже йому необхідної. Воно здатне забезпечити людині радість або естетичну насолоду.
Так чи інакше, треба завжди пам'ятати про те, що щастя існує, треба тільки вміти побачити його, знайти, радіти життю в усіх його проявах, а не марно очікувати чогось, сподіваючись на якісь казкові марення.
Синонімічне багатство мови свідчить про різноманітність та багатство словникового запасу певної мови.